Вітчизняний та зарубіжний досвід запровадження елементів соціальної відповідальності в організаціях

На цьому повинні ґрунтуватися практичні дії підприємств, наприклад, коли вони беруть участь в конкуренції. Інтенсивність конкуренції і стратегія конкурентної боротьби (сектор ринку, якість, ціна товару, реклама) мають бути такими, щоб враховувались інтереси конкурента, його здатність вижити. У протилежному випадку неминуче будуть "ходи" конкурента у відповідь, що призведе до загострення конкурентної боротьби і до невиправданих додаткових витрат.

Ринкові відносини вимагають того, щоб активно діяли не тільки правила гри, що мають легітимний характер, але й моральні переконання, такі як солідарність, порядність, благородство, надійність. Порушення цих моральних принципів неминуче призводить до того, що такі підприємці виштовхуються із бізнесу і терплять крах.

Принцип солідарності являє собою своєрідну противагу принципам індивідуалізму і конкуренції. Цей принцип стоїть поруч із принципом субсидіарності, згідно з яким той, хто потребує допомоги, одержує підтримку до того моменту, поки він сам буде в змозі допомогти собі.

Моральні норми орієнтують на свідому згоду на обмеження, коли індивід не переступає певні загальноприйняті вимоги щодо поведінки на роботі чи в побуті.

Щоб скоротити ймовірність прорахунків в ході комерційної діяльності, потрібно керуватись не симпатіями чи антипатіями. Головне тут - вигода. Це слід пам'ятати і при укладанні торгових угод, які, як правило, є результатом компромісу, взаємних поступок.

Якщо навіть за якихось умов вдається укласти угоду, вигідну лише для однієї сторони, то зовсім немає гарантії, що вона буде виконана. Контрагент при першій можливості порушить її, співпраця таких бізнесменів не буде тривалою і навряд чи вони бажатимуть знову мати ділові стосунки [11, с. 20].

Соціалізоване ринкове господарство повинно нести моральну відповідальність за багатостороннє соціальне забезпечення усіх верств населення і, насамперед, інвалідів, пенсіонерів і дітей.

Президент концерну "Фольксваген" Даніель Гьодевер таким чином сформулював моральні норми господарювання за ринкових умов:

найвища продуктивність і прибуток не повинні досягатися за рахунок руйнування оточуючого середовища;

конкуренція повинна здійснюватися за чесними правилами;

створене працею благо повинно розподілятися так, щоб не сприяти появі декласованих верств населення;

техніка повинна служити населенню, а не людина техніці;

розумні форми участі працівників у справах підприємства не тільки сприяють збільшенню бажання працювати краще, але й розвивають почуття відповідальності;

економіка, на відміну від релігії, орієнтована перш за все не на моральні норми, а на розподіл матеріальних благ. Проте вона скрізь, де це диктується суспільними інтересами, повинна підпорядковуватись діючим моральним нормам.

"Батько економічного чуда" у ФРН Людвіг Ерхард підкреслював, що перемогу у Східній Європі було одержано перш за все завдяки ідеї духовної свободи, а вже після цього спрацювала привабливість західної економіки, її принципи:

"конкуренція і свідома праця, плюс солідарність і збалансованість".

Стосовно до умов нашої країни перспективними формами і методами впливу є: ергономізація і естетизація виробництва, естетична пропаганда і агітація, наставництво, проведення масових заходів, організація дозвілля працівників, суворе дотримання етичних норм керівництвом.

Ефективність функціонування ринкових структур вимагає ширшого застосування методів морального наслідування, етичної консультації, рольової етичної гри, іміджування, проведення етичних експертиз вчинків окремих працівників, здійснення цілеспрямованої роботи.

Сучасний менеджмент пропонує певні заходи для забезпечення етичної поведінки:

. Запровадження етичних норм, які відображають систему загальних цінностей, суспільних уподобань та правил етики працівників організації. Наприклад, етичними нормативами забороняються хабарі, подарунки, порушення законів, незаконні виплати політичним організаціям, необґрунтовані вимоги, розкриття секретів фірми, використання забороненої інформації.

Західний спеціаліст Тім Граунт-Сміт підкреслює, що інстинкт наживи слід стримувати етичними нормами, створенням високоморального клімату в бізнесі. В розвинутих країнах ці підходи сьогодні переважають. Так, великі корпорації посилено афішують свою турботу про навколишнє середовище, створюють механізми "екологічної безпеки". Особисто це стосується хімічних, нафтопереробних та інших підприємств із шкідливим виробництвом [45, с. 210].