Організаційно-економічна оцінка потенціалу ТОВ “Колір-Плюс”
Необхідною складовою ефективного управління стратегічним потенціалом підприємства є періодична його оцінка. Завдання полягає у виборі такого методу оцінки, яка б дозволила здійснити аналіз з максимальною точністю, комплексно підійшовши до цієї проблеми і врахувавши якомога більше аспектів потенціалу. В теорії стратегічного менеджменту існує декілька підходів до такої оцінки, що були викладені в І-му розділі даної роботи. Але при дослідженні процесу управління стратегічним потенціалом ТОВ “Колір-Плюс” виникає об’єктивна необхідність застосування цих методик та їх порівняння з практичної точки зору.
Отже, звернемося до методики аналізу стратегічного потенціалу, що запропонована І. Ансоффом.
Першим кроком до оцінки стратегічного потенціалу (або майбутнього конкурентного статусу) є визначення відносних інвестиційних позицій підприємства в перспективі, тобто співвідношення капіталовкладень фірми з оптимальними вкладеннями згідно формули 1.2. . Автор зазначає, що якості мірки для визначення співвідношення можна використовувати співвідношення між рентабельністю, яка очікується, та оптимальним рівнем можливої рентабельності в майбутньому. В даному випадку таке співвідношення дорівнює 0,01/0,5=0,02.
Здійснений розрахунок також означає, що при умові оптимальності стратегії і мобілізаційних можливостей фірми її потенціал буде визначатися відношенням її вкладень в дану СЗГ до того рівня, який є потрібним для оптимальної рентабельності. Але дуже часто стратегія і можливості фірми не є оптимальними (підкреслює І. Ансофф). Тому в цьому випадку для визначення стратегічного потенціалу слід робити аналіз майбутньої ефективності діючої стратегії та ефективності поточного потенціалу фірми.
Шанси на майбутній успіх стратегії, яку фірма проводить сьогодні оцінюємо за допомогою таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.
Визначення майбутньої ефективності діючої стратегії ТОВ “Колір-Плюс”
Фактори успіху в майбутньому |
Діюча стратегія фірми |
Стратегії успіху в майбутньому |
Рівень діючої стратегії по відношенню до оптимальної (SF\S0) | ||
S1 |
S2 |
S3 | |||
1.Темп зростання відповідного сектору економіки 2.Приріст чисельності споживачів даного сектору у складі народонаселення 3.Сприятливі фактори для зростання рентабельності 4.Державне регулювання витрат 5.Короткий термін розробки нової продукції 6.Невеликі витрати на НДДКР |
широкий асортимент, престиж фірми, висока якість, робота під замовлення, патентний захист, новаторство, додаткові характеристики виробу |
Стратегія мінімізації витрат: асортимент складається з товарів високої рентабель-ності, оптимізація внутрішньофірмових зв’язків, що сприяють зниженню загальнофірмових витрат |
Стратегія індивідуального обслуговування: висока якість обслуговування, асорти-мент схожий як і у конкурентів, престиж фірми, робота під замовлення |
Стратегія заснована на асортименті товарів та індивідуальному обслуговуванні: широкий асортимент, що відрізняється від конкурентів, новаторство, репутація фірми, сильні маркетингові спроможності, робота під замовлення, патентний захист |
0,8 0,5 0,8 1 0,8 0,6 |
Загальний рівень стратегії |
0,8 |