Організаційно-економічна оцінка потенціалу ТОВ “Колір-Плюс”
Зробивши відповідні розрахунки отримуємо так званий стратегічний норматив, який дорівнює 0,8.
Наступним кроком визначаємо фактор можливостей (табл. 2.4.), який представляє собою сукупний норматив співвідношень поточного та необхідного потенціалу фірми. В даному випадку отримуємо індекс 1,3.
Таблиця 2.4.
Визначення ефективності поточного потенціалу ТОВ “Колір-Плюс”
|
Складові потенціалу |
Поточний потенціал |
Потенціал необхідний для оптимальної стратегії |
Норматив оцінки потенціалу можливостей |
|
Загальне управління |
нововведення творчий дух зрілість |
технологія ефективність соціальні функції |
1 |
|
Фінансове управління |
розподіл коштів виплата податків оперування грошовою готівкою |
капіталовкладення аналіз продажу вплив на інфляційні процеси просунення продукції на ринок |
0,75 |
|
Маркетинг |
виробництво по індивідуальним заказам пробний збут нової продукції |
дослідження ринку реклама збут |
0,67 |
|
Виробництво |
трудові відносини автоматизація зміна моделей продукції адаптація технології |
управління запасами матеріально-технічне забезпечення |
2,5 |
|
НДДКР |
творчий дух нововведення адаптація поступовий розвиток імітація |
виробничі технології дослідження модернізація |
1,7 |
|
Сукупний норматив |
1,3 | ||
І, нарешті, згідно з формулою 1.2., використовуючи показники рівня капіталовкладень (0,02), стратегічного нормативу (0,8) та нормативу можливостей (1,3), отримуємо характеристику стратегічного потенціалу. За даною методикою кількісна оцінка стратегічного потенціалу “Колір-Плюс” дорівнює 0,021. Виходячи із запропонованого автором прийому ранжування значень потенціалу, підприємство, що досліджується володіє “слабким” стратегічним потенціалом.
Між тим важливо відзначити, що отриманий показник стратегічного потенціалу організації та рівень її стратегічних капіталовкладень мають майже однакове значення - 0,021 та 0,02. Така ситуація, згідно з Ансоффом, як вже зазначалося вище, говорить про відносну оптимальність діючої стратегії та мобілізаційних можливостей ТОВ “Колір-Плюс”, а, отже, “слабкість” стратегічного потенціалу фірми обумовлена, насамперед, недостатнім фінансовим забезпеченням її стратегії.
Слід сказати, що даний підхід грунтується головним чином на використанні різних дуже суб’єктивних оцінок. А це значною мірою ускладнює “ефективне” визначення показників і робить їх малопридатними для практичного застосування. Тому, аналізуючи стратегічний потенціал звернемось до більш сучасного методу, запропонованого С.В. Близнюком.
