Особливості сучасної концепції менеджменту підприємством
Засобами впливу на управляєму підсистему є методи: економічні, організаційно-розпорядчі та соціально-психологічні.
В умовах ринкової економіки основними методами впливу на управляєму систему є економічні засоби:
1) Господарський (комерційний) розрахунок;
2) Фінансування;
3) Кредитування;
4) Оподаткування;
5) Регулювання цін;
6) Матеріальне стимулювання праці та інше.
За допомогою економічних методів створюється стабільний механізм економічної зацікавленості персоналу в кінцевих результатах виробничої, торгівельної та іншої діяльності.
Для економічних методів є характерним ефективний прямий вплив на економічні (матеріальні) інтереси, як окремого працівника підприємства, так і всього трудового колективу.
Організаційно-розпорядчі методи забезпечують підтримку організованості в роботі та високої дисципліни праці, без чого практично неможливе ефективне господарювання. До числа основних організаційно-розпорядчих методів, які застосовуються в управлінні підприємством, відносяться: 1) статути підприємств та положення про їх підрозділи; 2) нормативи (стандарти, нормалі, креслення, норми керованості, нормі тривалості робочого дня, амортизаційні відрахування, створення різних фондів та інше); 3) інструктування працівників щодо раціонального виконання функцій; 4) приписи, накази і розпорядження щодо оперативного виконання і координації завдань, ритмічного виконання робіт та дотримання певних правил (санітарних, техніки безпеки та ін.).
Для організаційно-розпорядчих методів характерним є те, що вони спираються як на переконання працівників, так і на примушування, якщо перше виявилось неефективним.
До соціально-психологічних методів впливу на управляєму підсистему відносяться: 1) моральне стимулювання; 2) соціальне планування розвитку колективу; 3) виховання працівників; 4) соціальне регулювання діяльності; 5) активізація і підтримання в колективі прогресивних інтересів, потреб, обрядів, культури; 6) гласність та соціальна справедливість та ін.
Характерним для соціально-психологічних методів є те, що вони підтримують і розвивають у працівників прагнення до самовираження, незалежності, визнання здібностей, заслуг, творчості та індивідуальної неповторності.
Слід мати на увазі і те, що в організації процесу менеджменту функції управління (планування, організації, мотивації і контролю) виступають як форма, а методи менеджменту як зміст його процесу. Між ними існує такий же діалектичний зв’язок, як між формою і змістом.
Процес менеджменту підприємства можна розглядати з різних точок зору:
· зі змістовної; аналізуючи зміст і послідовність виконання визначених дій на кожному із етапів процесу управління;
· з інформаційної; аналізуючи процеси обробки, передачі і зберігання інформації, що здійснюються в управляючій системі.
Але при аналізі процесу менеджменту з будь-якої точки зору слід мати на увазі те, що він носіть циклічний характер.
Процес менеджменту на підприємстві починається з моменту встановлення взаємозв’язків між управляючою і управляємою підсистемою за допомогою інформації і закінчується відразу після зникнення (припинення) цих зв’язків.
Зі змістовної точки зору в процесі менеджменту підприємства можна виділити такі етапи (рис. 1.):
· планування;
· організація взаємодії і повноважень;
· мотивації;
· контролю;
Рис. 1. Етапи процесу менеджменту підприємства.
. Планування (від лат.planum - рівне місце, площина) - це від управлінських трудових процесів по визначенню цілей підприємства, послідовності, строків та шляхів їх досягнення.
Воно охоплює всі рівні і ланки управління підприємством.
Необхідність планування пояснюється двома причинами: 1) тривалістю існування підприємства; 2) постійною невизначеністю майбутнього по причині змін в оточуючому середовищі.
. Організація взаємодії - це процес створення організаційної структури управління підприємством, яка є матеріальною основою системи управління і повинна змінюватися в залежності від вибраної стратегії на передбачувану перспективу. Організація взаємодії дає можливість персоналу підприємства ефективно працювати спільно для досягнення визначених цілей.