Особливості сучасної концепції менеджменту підприємством
Організація передбачає формування системи управління та її органів-підрозділів апарату управління, включаючи розподіл між ними функцій, прав і відповідальності, взаємозв’язок між елементами управляючої та управляємої підсистеми.
Повноваження - це обмежене право використовувати ресурси підприємства і спрямовувати зусилля його співробітників на виконання певних завдань. Повноваження делегують посаді, а не індивіду.
Організація взаємодії та повноваження ґрунтуються на взаємовідносинах повноважень, які пов’язують вищі рівні з нижчими рівнями працюючих і забезпечують можливість розподілу і координації завдань.
Засобом, за допомогою якого керівництво встановлює відносини між рівнями повноважень, є делегування.
Делегування - це передача завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання; це засіб, завдяки якому керівництво розподіляє серед співробітників обов’язки (завдання), що мають бути виконані для досягнення цілей підприємства.
Відповідальність - це обов’язок виконати поставлені завдання і відповідати за їх задовільне вирішення.
Відповідальність і повноваження викладають у положення про структурні підрозділи підприємства і в посадових інструкціях спеціалістів.
. Мотивація (франц. Motif, від лат. moveo- рухаю) - це процес спонукання себе та інших до діяльності з метою досягнення цілей підприємства.
Без врахування керівництвом підприємства рушійної сили, яка визначає поведінку людей, розроблені цілі, завдання залишаються нереалізованими. Тому після розробки цілей, завдань та організувавши спільну працю персоналу підприємства треба ще належним чином її стимулювати, враховувати всебічні потреби людей та відношення їх до тих чи інших цінностей.
Мотивація базується на двох категоріях:
· потребах (відчутті фізіологічної нестачі чого-небудь)
· винагородах (це те, що людина цінним для себе).
Потреби бувають первинні (фізіологічні) і вторинні (психологічні), а винагороди - внутрішні (дає сама робота: зміст трудового процесу, самоповага тощо) і зовнішні (дає підприємство: зарплата, кар’єра, службове авто, кабінет, додаткова відпустка тощо).
На сучасному етапі однією із найважливіших форм мотивації у підприємствах є матеріальне стимулювання, яке являє собою процес формування і використання систем матеріальних стимулів праці та розподілу заробітної плати відповідно до кількості і якості виконаних робіт.
. Контроль (франц. Controle, від contrerole - подвійний список) - це вид управлінської діяльності по забезпеченню процесу перевірки, обліку, спостереження за діяльністю підприємства з метою своєчасного виявлення проблем в його роботі та вжиття відповідних заходів.
В процесі контролю вимірюються досягнуті за певний проміжок часу результати діяльності, зіставляються фактично досягнуте з запланованим, коригуються оцінювані показники.
Основним завданням контролю є забезпечення досягнення цілей і місії підприємства.
На підприємстві розрізняють три види контролю:
попередній, що здійснюється до фактичного початку роботи підприємства під час планування обсягів виробництва, торгівлі, іншої діяльності та створення організаційної структури управління.
На підприємствах попередній контроль використовують у трьох ключових сферах - щодо трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;
поточний контроль здійснюють безпосередньо в процесі діяльності підприємства. Найчастіше його об’єктом є члени трудового колективу підприємства і результати виробничої, торгівельної та іншої діяльності. Для здійснення поточного контролю управляючій системі підприємства потрібен зворотній зв’язок з управляємою підсистемою, який здійснюється за допомогою інформації про хід виконання визначених завдань і проблеми, що виникають на шляху досягнення цілей підприємства.
Заключний контроль здійснюється після завершення роботи. На цьому етапі контролю порівнюють фактичні результати діяльності підприємства з бажаними. Це дає можливість краще оцінити результати діяльності підприємства, виявити резерви поліпшення його роботи і використати в майбутньому.
З інформаційної точки зору процес менеджменту підприємства представляє собою послідовне здійснення таких дій (рис. 2.):