Моделі прийняття рішень в аналізі реальних інвестицій

Метод визначення процентної ставки залучення фінансових засобів ґрунтується на допущенні про наявність ставок вкладення і ставок залучення фінансових ресурсів. Цільовою функцією методу є розрахунок критичної процентної ставки залучення фінансових ресурсів. Критичною вважається така процентна ставка, при використанні якої у значенні ставки залучення капіталу кінцева вартість майна дорівнюватиме нулю. Інвестиційний проект буде вигідним, якщо критична процентна ставка залучення капіталу буде більшою, ніж реальна ставка залучення фінансових ресурсів.

Метод складання повних фінансових планів передбачає оцінку доцільності інвестиційного проекту за масштабами приросту вартості об'єкта щодо суми власного капіталу, спрямованого на інвестиції на початок планового періоду.

Названі статистичні та динамічні моделі використовують при одній цільовій функції прийняття рішень. Якщо за інвестиційним проектом передбачено досягнення кількох функцій, то використовують моделі:

q аналізу корисної вартості;

q АНР - метод (аналітичний процес визначення ієрархії цілей);

q МАИТ - метод (теорії корисності за багатьма ознаками);

q PROMETHEE-метод.

Модель аналізу корисної вартості передбачає визначення цільових критеріїв інвестування, оцінку їх вагомості, розрахунок показників часткової корисної вартості та підсумування загальної корисної вартості.

АНР-метод передбачає розподіл інвестиційної проблеми на складові частини, для яких складається ієрархія розв'язання локальних задач за кількісними й якісними критеріями. АНР - метод проводять у певній послідовності: формування ієрархії цілей, визначення пріоритетів, розрахунок векторів цих пріоритетів (за вагомістю впливу на досягнення цілей вищого ієрархічного рівня), розрахунок пріоритетів цілей і системи дій для всієї ієрархії.

МАИТ - метод характеризується тим, що багатоцільову проблему інвестування вирішують за допомогою окремих функцій корисності, які виражають кількісними параметрами і можуть бути компенсованими за певними нормами заміни.

PROMETHEE - метод використовують для впорядкування пріоритетності досягнення цілей інвестування на базі визначення інтенсивності переваг альтернативних варіантів за визначеними критеріями оцінки.

У тих випадках, коли рішення приймають не за одним інвестиційним проектом, а цілою інвестиційною програмою треба визначити види і кількість інвестиційних проектів, які підлягають реалізації. Виділяють такі групи моделей:

а) моделі, які допомагають визначити оптимальну інвестиційну програму при заданій виробничій програмі і бюджеті фінансування;

б) моделі, які допомагають одночасно визначити оптимальну інвестиційну програму і бюджет її фінансування при заданій виробничій програмі;

в) моделі, які допомагають одночасно визначити оптимальні інвестиційну та виробничу програми при заданих фінансових можливостях з різними альтернативними варіантами.

Всі ці моделі будують на використанні методів математичного програмування.

В умовах невизначеності інформаційного середовища також в аналізі використовують моделі прийняття одиничних рішень і моделі прийняття програмних рішень. При прийнята одиничних рішень в умовах невизначеності дотримуються таких правил:

. Правило максимін. за яким із альтернативних інвестицій вибирають ту, яка за найнесприятливіших умов зовнішнього середовища має найбільше значення вартості капіталу.

. Правило максимакс, за яким інвестиції вибирають за найбільшим значенням вартості капіталу, незважаючи на ризик несприятливого розвитку стану навколишнього середовища.

. Правило Гурвіца об'єднує правило максимін і максимакс через випуклі лінійні комбінації.

Якщо рішення приймаються у ситуації ризику, то враховують ймовірність зміни навколишнього середовища.

При одиничних рішеннях використовують такі методи:

q метод коректувань;

q метод аналізу чуттєвості;

q метод аналізу ризику;

q метод дерева рішень.

Метод коректувань полягає в тому, що очікувана результативність інвестиційного проекту коректується скидками чи надбавками на ризик. Наприклад, при визначенні корисності з метою врахування ризику підвищують розрахункову процентну ставку або скорочують строк експлуатації і т. п.