Види планування інновацій в організації
Система планування інновацій на інноваційному підприємстві включає комплекс різних планів, взаємодіючих один з одним і спрямованих на здійснення основних функцій і завдань планування. Істотними факторами, що визначають склад і зміст цього комплексу, виступають організаційна структура й профіль інноваційної діяльності підприємства, склад здійснюваних інноваційних процесів, рівень кооперації при їхньому проведенні, масштаби й сталість інноваційної діяльності. Види планів розрізняються по цілям, предмету, рівням, змісту й періодам планування.
За цільовою орієнтацією розрізняють стратегічне й оперативне планування інновацій.
Стратегічне планування як елемент стратегічного управління інноваціями полягає у визначенні місії організації на кожній стадії її життєвого циклу, формуванні системи цілей діяльності й стратегії поводження на ринках інновацій. При цьому проводяться глибокі маркетингові дослідження, масштабні прогнозні розробки оцінки сильних і слабких сторін організації, ризиків і факторів успіху. Стратегічне планування, як правило, орієнтовано на період п'ять і більше років. Воно спрямовано на створення нового потенціалу успішної діяльності підприємства.
Оперативне планування інновацій має на меті пошук і узгодження найбільш ефективних шляхів і засобів реалізації прийнятої стратегії розвитку підприємства. Воно передбачає формування продуктово-тематичного портфеля підприємства, розробку календарних планів, складання бізнес-планів по окремих проектах, виконання розрахунків необхідних ресурсів, засобів і джерел їхнього покриття тощо. Оперативне планування інновацій має своїм завданням реалізацію потенціалу організації у формі досягнутого прибутку, доходів, обсягів реалізації й ін.
Стратегічне й оперативне планування перебувають у діалектичній взаємодії й змістовно доповнюють один одного в єдиному процесі інноваційного менеджменту.
Предметна ознака характеризує обсяг планової роботи на підприємстві. Відповідно до поділу праці по предметній ознаці в окремі види планів виділяють планування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), виробництва, збуту, матеріально-технічного постачання, інформаційного забезпечення, фінансів, персоналу й інших предметних областей підприємства. Характер предметної області істотно впливає на склад використовуваної інформації, нормативну базу, періодичність і методи виконання планових розрахунків.
Планування повинне охоплювати всі сфери й ієрархічні рівні організації. Відповідно до прийнятої організаційної структури інноваційного підприємства розрізняють зведене або комплексне планування його діяльності у цілому, планування структурних одиниць (підрозділів, служб, відділів і лабораторій, виробництв, цехів і ділянок), планування окремих інноваційних проектів і індивідуальне планування діяльності виконавців. Кожний рівень планування відрізняється складом планованих параметрів, ступенем їхньої деталізації й методами розробки. Змістовний аспект у плануванні інновацій знаходить своє вираження в трьох видах планових розрахунків: продуктово-тематичному, техніко-економічному й об'ємно-календарному.
. Продуктово-тематичне планування інновацій полягає у формуванні перспективних напрямків і тематики НДДКР, підготовці програм і заходів щодо відновлення продукції, удосконалюванню технології й організації виробництва на підприємстві. На виробничій стадії інноваційних процесів цей вид планування передбачає розробку й оптимізацію виробничих програм інноваційного підприємства і цехів.
