Види планування інновацій в організації

Одне з найважливіших завдань організації планування інновацій полягає у взаємному узгодженні окремих планів у єдиний комплекс погоджених і строго субординованих планових завдань. У плануванні це завдання зветься координацією планів. Її виконання здійснюється різними процедурними й методичними прийомами. Розрізняють три види координації планів: за періодами, змістом й рівнем планування. Координація планів по періодах може здійснюватися двояким шляхом:

• сумарний або наростаючий підсумок по роках визначає значення планованого показника на кінець перспективного періоду;

• цільове значення планованого показника на кінець перспективного періоду розподіляється потім по окремих роках поточних планів. Координація приватних і зведених планів здійснюється двояким способом: спочатку розробляються приватні плани по тематичних напрямках інновацій або окремих частин інноваційного процесу (НДДКР, виробництво, збут, постачання та ін.), які інтегруються у відповідні зведені плани;

• спочатку розробляються на основі стратегічних рішень зведені плани, які потім дезінтегруються в приватні плани по напрямках інновацій і частинам інноваційного процесу (функціональним підрозділам підприємства).

Рівнева координація планів забезпечується прийнятої на підприємстві системою делегування повноважень, розвитком демократичних початків у менеджменті.

Плануванню інноваційних процесів через їхній творчий характер, персоніфікованої форми діяльності й результатів більшою мірою властива схема координації “знизу нагору”. Відомо, що дві третини американських компаній планують за такою схемою, а інші - на основі взаємодії всіх рівнів управління.

Формалізація процесів планування інновацій на підприємстві у кожній з перерахованих областей здійснюється специфічними методами й забезпечує змістовну координацію всіх служб і підрозділів у системі управління інноваціями.