Види планування інновацій в організації

. Техніко-економічне планування включає розрахунки матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, необхідних для виконання номенклатурно-тематичних завдань, а також оцінку економічних результатів і ефективності інноваційної діяльності підприємства. Цей вид розрахунків включає фінансове планування, складання бізнес-планів, бюджетне планування й т.п.

. Об'ємно-календарне планування інновацій полягає в плануванні обсягів робіт, завантаження підрозділів і виконавців; побудові календарних графіків проведення робіт з окремих проектів, всієї сукупності планованих робіт, завантаження встаткування й виконавців; розподілі робіт з окремих календарних періодів.

Залежно від періоду планування розрізняють плани довгострокові, орієнтовані на п'ять і більше років, середньострокові - до п'яти років і короткострокові, що охоплюють період часу до року.

Склад і сполучення різних видів планів у рамках окремої організації формуються виходячи із прийнятої в ній концепції планування інновацій. У вітчизняній і закордонній практиці знайшли широке поширення такі форми планування інновацій, як програмно-цільовий підхід, управління за цілями, системне управління, мережні методи управління тощо.

Стратегічне планування інновацій переслідує дві головні мети:

. Ефективний розподіл і використання ресурсів. Це так названа "внутрішня стратегія". Планується використання обмежених ресурсів, таких, як капітал, технології, люди. Крім того, здійснюється придбання підприємств в нових галузях, вихід із небажаних галузей, добір ефективного "портфеля" підприємств.

. Адаптація до зовнішнього середовища. Ставиться задача забезпечити ефективне пристосування до зміни зовнішніх чинників (економічні зміни, політичні чинники, демографічна ситуація й ін.).

Стратегічне планування ґрунтується на проведенні численних досліджень, зборі й аналізі даних. Це дозволяє мати постійний контроль за ринком. При цьому варто враховувати, що в сучасному світі обставини стрімко змінюється. Отже, стратегія повинна, бути розроблена так, щоб при необхідності її можна було замінити іншою.

Сполучення різних видів планових розрахунків утворить цілісні системи планування інновацій інноваційному процесі. Його здійснення поручається спеціальним плановим органам і менеджерам різних рівнів. Принципово розрізняють централізовані й децентралізовані системи планування інновацій. При централізованій системі виконання функції планування покладає на центральні органи планування інновацій. У великих спеціалізованих підприємствах, НДІ, конструкторських бюро зведене планування інновацій здійснюють функціональні служби (відділи або управління): економіки й планування розвитку підприємства, тематичного й календарного планування, зовнішньоекономічних зв'язків, маркетингових досліджень, збуту, фінансів, праці й заробітної плати, договорів і юридичного забезпечення, матеріально-технічного постачання, бухгалтерія й ін. Центральні планові служби в цьому випадку вирішують питання стратегічного, перспективного планування, а також зведених розрахунків і обґрунтувань у цілому по підприємству. Поряд із центральними службами в окремих функціональні й предметних (тематичних) підрозділах створюються планові підрозділи, що займаються переважно частками питаннями оперативного планування й контролю за ходом реалізації інноваційних процесів.

Централізована форма організації планування найчастіше реалізується на великих підприємствах з відносно стійким профілем діяльності й стабільних темпів технічного прогресу. При децентралізованій схемі планування інновацій покладає на планові служби й керівників підрозділів підприємств, спеціалізованих по тематичному принципу або відповідальних за окремі стадії інноваційного процесу: НДДКР, виробництво, збут, постачання та ін. У цьому випадку й стратегічне, і оперативне планування інновацій здійснюється роздільно по напрямках інноваційної діяльності.