Гендерні стереотипи професійної діяльності
У сучасних гендерних дослідженнях вивчаються відмінності ролей, рис вдачі, норм, цінностей, що наказують суспільством жінкам і чоловікам через механізми соціалізації, розподілу праці, культурних традицій. Міжгрупова взаємодія в гендерних системах аналізується на різних рівнях: з погляду соціального статусу полови; через систему гендерних залежностей, пронизливих всі соціальні відносини, а також як проблема культури. В останні десятиліття корінним чином змінилося співвідношення еталонних форм поведінки чоловіків і жінок. Причинами такої зміни є руйнування сталих стереотипів поведінки і побудова нових, пов'язаних з бурхливим соціально-економічним розвитком всієї світової спільноти в цілому, і суперечливими перетвореннями в нашій країні зокрема.
Політичні і соціально-економічні реформи в Україні останніх років пов'язані з втратою колишньою і пошуками нової соціальної ідентичності, як окремим індивідом, так і великими соціальними спільнотами. Зміна і руйнування тієї, що є раніше системи цінностей і своєчасне незаповнення ідеологічного вакууму, що створився, послужило одній з причин загострення суспільних відносин. В результаті зниження загальної культури населення цей вакуум заповнюється хаотично і не завжди дійсними цінностями. Прагнення до задоволення всіх життєвих потреби по західному зразку спричиняє за собою розширення в масовій свідомості культу швидкого збагачення, наживи і грубої сили. Все це не може не позначитися на взаємостосунках між такими соціальними групами як чоловіки і жінки.
Крім того, що жінка і зараз грає першорядну роль у вихованні дітей і збереженні сім'ї, її роль в суспільному житті значно зросла. За останній час практично у всіх управлінських структурах і галузях виробництва частка жінок збільшилася. Така тенденція не обійшла стороною і силові структури: правоохоронні органи, армію. Так, В.Л. Лапшина пише, що «…реалії сьогоднішнього дня свідчать про активне залучення жінок до діяльності силових структур. Цей процес породжує ряд проблем, у тому числі і соціально-психологічного характеру. На наш погляд, найбільш серйозними є проблеми професійної мотивації і самореалізації жінок, які вибрали професії, що вважалися раніше чисто чоловічими» [20]. На сьогодні, в поліції західних країн жінки складають 25-40% особового складу. На Україні ця тенденція не досягла такого розмаху, але розглядаючи світову практику, найближчим часом ситуація зміниться. У всьому світі, від Азії до Африки та від Європи до Австралії, люди вважають чоловіків більш домінантними, владними, агресивними. Такі уявлення та очікування співпадають з реальністю. У всьому світі жінки складають 12 % парламентарів, 3 % посланників ООН, менш 1 % глав держав та 0 % лауреатів Нобелівської премії в області економіки. Також, згідно звіту ООН (1985), під назвою “Положення жінок в світі”:
жінки виконують основний обсяг домашньої роботи;
жінки вирощують половину поживних запасів світу, але майже ніколи не володіють землею;
жінки отримують менше ¾ заробітної плати, яку отримають чоловіки за виконання такої ж самої роботи;
жінки складають 1/3 світової робочої сили, але зайняті в основному на низькооплачуваних роботах;
в 90 % країнах існують організації, які заохочують просунення жінок, але жінки все ще слабо представлені у власних органах [16].
Це є одним з невід'ємних елементів демократизації і гуманізації суспільства, з одного боку, але з іншою, при такій розстановці «сил», необхідне виділення і вивчення так званого «гендерного» конфлікту для стабілізації і впорядкування суспільних відносин. Поняття гендера як складного соціокультурного процесу продукування суспільством відмінностей в чоловічих і жіночих ролях дозволяє уточнити міру дисбалансу в розподілі обов'язків і соціальної відповідальності чоловіків і жінок. “Гендер” - це соціально - біологічна характеристика, за допомогою якої надається визначення поняттям “чоловік” та “жінка”. Через те , що стать є біологічною категорією, соціальні психологи часто посилаються на ті гендерні розбіжності, котрі біологічно обумовлені, як на “статеві” Психологи надають перевагу використовувати термін “гендер”, підкреслює тим самим, що багато відмінностей між чоловіками та жінками створюються культурою, тоді як слово стать має на увазі, що всі відмінності є прямим наслідком біологічної статі. Окрім того, слово “гендер” дозволяє в деяких випадках досягти більшої ясності.
Гендерні відмінності в сучасних відносинах власності, влади, положення і статусу в суспільстві, в сім'ї різко загострилися, оголивши для чоловіків і жінок декілька конфліктних профілів ресурсів суспільства: робочі місця, рівень оплати праці, отримання якісної освіти, охорона здоров'я та ін. Розбіжність між очікуваннями людей і можливостями їх реалізації приводить до зростання соціальної напруженості. Представники гендерних груп переживають цю напруженість у формі конфлікту інтересів і конфлікту цінностей.
Трансформація радянського суспільства привела до видозміни реального типа сім'ї. У сучасній російській сім'ї чоловік не в змозі забезпечити сім'ю матеріально, нести за неї відповідальність і, відповідно, бути зразком для наслідування. Жінка хоче (і вимушена силою обставин) правити неподільно і повністю. Аналогічна ситуація склалася і в Україні, де унаслідок обмежених матеріальних ресурсів виконання сім'єю виховно-господарсько-побутових функцій, за які звичайно відповідає жінка, утруднено. І якщо при цьому в суспільстві спостерігаються тенденції що перешкоджають чоловіку активно забезпечити сім'ю, то це призводить до розвалу сім'ї як соціальній одиниці, що забезпечує стабільність суспільства.
