Гендерні стереотипи професійної діяльності

Історично склалося так, що практично в любій культурі чоловіки та жінки виконують різну роботу, у всьому світі робочі місця поділені за статевою ознакою. Розподілення праці на підставі гендеру починається рано, ще з дитинства. Дівчата зазвичай готують, прибирають, доглядають молодших дітей, в той час коли хлопці роблять більше “вуличної” роботи. Чоловічі та жіночі зайняття з часом змінюються через технологічні, екологічні чи політичні зміни. Однак незмінним залишається те, що чоловікам та жінкам доручають різні завдання [25].

Незважаючи на те, що існують значні крос - культурні відмінності у відношенні робот виконуваних чоловіками та жінками, у будь-якому суспільстві жінки продовжують виконувати більшість роботи по господарству та виховувати дітей. Розподіл праці зо статевою ознакою, ймовірно, виник через фізичні відмінності, пов’язані зі здібністю жінок до народження дітей, а також з великими фізичними розмірами та силою чоловіків.

Праця, яка являється сумісною з жіночим ходом життя, зазвичай доручається жінкам.

Таким чином, поведінка чоловіків та жінок детермінована традиційними гендерними ролями та ідеалами, представники обох статей очікують соціального схвалення за поведінку, яка відповідає традиційним гендерним ролям.

Так, для чоловіків в професійній діяльності найбільш важливим та значимим є наявність можливості просунення по службі та підвищення рівня кваліфікації, вдача для них значно важливіше ніж якість життя.

Для жінок більш важливим є робота в дружній атмосфері, можливість залишатися на цьому робочому місці так довго, як цього хочеться, наявність прийнятних умов праці, добрі відносини з керівництвом та колегами по роботі; якість життя являється більш значимою ніж професійний успіх.

В організаційних структурах, де переважає фемінна цінність, віддають перевагу в якості кращого засобу діяльності - груповій інтеграції, в мускулінній культурі ставка робиться на особисті зусилля. В чоловічій організаційній культурі домінує прагнення бути першим, в жіночій - прагнення бути звичайним. Маскулінним джерелом влади являється статус, фемінним - особистісні відносини. При вирішенні проблем та прийнятті рішень в чоловічій організаційній культурі типова віра в силу особистих рішень; важливі рішучість та жорсткість, в жіночій - увага до думки інших [44].

Дослідження гендерних особливостей мотиваційної сфери працівників ОВС