Теоритичні підходи до управління поточним функціонуванням операційної системи торговельного підприємства
Специфіка управління функціонуванням операційних систем торговельних підприємств полягає у тому, що основна операція в торгівлі будується на купівлі-продажу товару, тобто в процесі передання товару й одержання грошей. Тут планування і розрахунок операції будуються на основі двох взаємопов’язаних процедур: передання товару й одрежання грошей. Побудова допоміжних операцій (доставка, завантаження-розвантаження, збереження, фасування) розрахована на дві основні процедури. Тому, особливістю операційного менеджменту торговельних підприємств є його спрямованість на рішення повсякденних операційних задач, що мають стратегічне значення (закупівля сировини, управління запасами, транспортування, профілактичний ремонт, рекламні кампанії, тощо).
Отже, управління операційною системою торговельного підприємтсва відбувається тим ефективніше, чим швидше і з меншими питомими витрататами відбувається ці дві процедури[]. У торговельній діяльності взаємозв’язок «вхід-трансформація-вихід» представлені послідовністю дій, що зображені на рисунку 1.2.1:
Рис.1.2.1 - Трансформаційна система торговельного підприємтсва
Розглядаючи специфіку управління операційними системами торговельних підприємства, необхідно зазначити, що процес управління поточним функціонуванням операційної системи торговельного підприємства представляє собою забезпечення її цілеспрямованої поведінки в змінних умовах і передбачає впровадження таких функцій операційного менеджменту:
- визначення проміжних цілей, що забезпечують досягнення заданих кінцевих цілей при наявному вихідному стані ресурсів і процесів;
- облік і контроль стану ресурсів і процесів;
коректування заданих проміжних станів і зміна параметрів об'єкта керування на основі інформації про відхилення наявного стану від заданого;
мотивація персоналу, орієнтована на поліпшення показників процесу.
Система операційного менеджменту зображена на рисунку 1.2.2. із зазначенням взаємозв’язків з іншими підсистемами підприємства.
Рис. 1.2.2 Загальна модель структури операційної системи підприємства
З наведеного рисунку видно, що необхідною умовою управління операційною системою є наявність у ній входів для сприйняття і реалізації керуючих впливів, операційних ресурсів та можливості їх зміни (кількість працівників, обсяг ресурсів, фонд робочого часу й ін.), і результату (виходів).
Операційні ресурси включають в себе 5 основних елементів (5Ps) операційного менеджменту:
· персонал (people) - робоча сила, яка виробляє продукцію;
· заводи (plants) - виробничі або сервісні підрозділи компанії, де виробляються товари або послуги;
· матеріали (parts) проходять трансформацію в операційній системі;
· процеси (processes) охоплюють обладнання і етапи виробництва продукції і послуг;
Функціонування операційної системи відбувається за стратегією операційної діяльності (рис. 1.2.2). Специфіка операційної стратегії полягає в об’єкті управління, процедурі формування стратегічних пріоритетів і організаційній побудові стратегії операційної системи. На відмінну від загальної, операційна статегія не пов’язана безпосередньо з чинниками довгостроковових змін зовнішнього середовища. Операційна стратегія вимагає, щоб вся система була розумно ізольована від випадкових коливань і похибок зовнішнього середовища[].
Сукупність рішень, прийнятих в межах операційної стратегії може бути розподілена на дві категорії: структурні та інфраструктурні. Структурні рішення мають довгострокове значення і не можуть легко змінюватись. Інфрастуктурні рішення визначають процедури, системи і лінії поведінки, які координують операції організації, до них відносяться тактичні рішення операційного менеджменту (рис.1.2.3.)
Рис 1.2.3 Структура інфраструктурних рішень операційного менеджменту
На рисунку 1.2.3.наведені основні тактичні рішення в операційному менеджменті та функції, які здійснюють їх реалізацію.
Розгянемо детальніше кожну з функцій реалізації операційних рішень на тоговельному підприємстві:
1. Торговельні підприємства використовують систему планування при закупівлі матеріалів та товарів. Такі системи дають змогу особам, які приймають рішення, перевіряти наявність ресурсів і визначати перелік товарів, що потрібні для реалізації замовлень споживачів передюасуваного попиту або деяки їх комбінації.
