Система професійних мотивів жінок та чоловіків-слідчих
Як видно з таблиці 2.3, в групі жінок найвищий показник зареєстровано за мотивом «задоволення від самого процесу і результату роботи», середній бал за яким склав 3,83. Жінки в своїй діяльності, перш за все, орієнтовані на процес та результат роботи, набуття професійних навичок та вмінь, виконання поставлених задач. На другому місці в групі жінок за ступенем значущості є мотив «можливість найбільш повної самореалізації саме у даній діяльності» (3,72). В професії слідчого жінки можуть себе реалізувати, бо вона дозволяє розвивати свою особистість, свій інтелект, характер, навички професійного спілкування, набувати життєвий та професійний досвід. На третьому місці в другій групі досліджуваних знаходиться «потреба в досягненні соціального престижу і поваги з боку інших» (3,64). Найнижчим в групі жінок є показник, що відбиває мотив «грошового заробітку» (2,89). Даний факт свідчить про те, що для жінок не дуже важливо, щоб професія слідчого дозволяла мати матеріальний достаток та комфорт.
Порівняльний аналіз показав, що і в групі жінок, і в групі чоловіків домінуючими є такі мотиви професійної діяльності як: «задоволення від самого процесу і результату роботи», «можливість найбільш повної самореалізації саме у даній діяльності» та «потреба в досягненні соціального престижу і поваги з боку інших», тобто внутрішні мотиви професійної діяльності. Достовірні відмінності між досліджуваними групами виявлено за двома мотивами професійної діяльності: «прагнення уникнути критики з боку керівника або колег» та «потреба в досягненні соціального престижу і поваги з боку інших». Так, зареєстровано, що середній бал мотиву «прагнення уникнути критики з боку керівника або колег» є вірогідно вищим в групі жінок, ніж в групі чоловіків (3,24+1,16 та 2,35+1,08 відповідно; с≤0,05). Тобто для жінок в процесі діяльності важливіше уникнути критики з боку керівника та колег, ніж для чоловіків, вони більш чутливі до критики та оцінок в свою адресу. За «потребою в досягненні соціального престижу і поваги з боку інших» зареєстровано аналогічні результати: середній бал в групі жінок є вірогідно вищим, ніж в групі чоловіків (3,64+1,24 та 2,86+1,17 відповідно; с≤0,05). Таким чином, жінки, на відміну від чоловіків, в більшій мірі в професії слідчого орієнтовані на досягнення соціального престижу та поваги з боку оточуючих людей.
Для більш глибокого аналізу ми підрахували домінуючі види мотивації, частота яких представлена в таблиці 2.4.
Як видно з таблиці 2.4, майже у половини чоловіків-слідчих (45,9%) домінує внутрішня мотивація. Це свідчить про те, що для чоловіків має значення сам зміст діяльності, а не зовнішні обставини. Вони отримують задоволення від самого процесу і результату роботи. На другому місці в групі чоловіків (24,3%) знаходяться випадки, коли переважаючою є внутрішня і зовнішня негативна мотивація в рівній мірі, або зовнішня позитивна мотивація. У незначній кількості чоловіків (18,9%) діагностується зовнішня позитивна мотивація. Для цих чоловіків в професії слідчого має значення заробітна плата, прагнення до просування по роботі та мотиви соціального престижу. Зовнішня негативна мотивація займає останнє місце за частотою домінування і реєструється у 10,8% чоловіків.
Таблиця 2.4 Домінуюча професійна мотивація працівників слідчих підрозділів (%)
Домінуюча мотивація |
Чоловіки |
Жінки |
φ |
с |
Внутрішня мотивація |
45,9 |
40,5 |
0,30 |
- |
Зовнішня позитивна мотивація |
18,9 |
24,3 |
0,56 |
- |
Зовнішня негативна мотивація |
10,8 |
10,8 |
0 |
- |
Інші випадки |
24,3 |
24,3 |
0 |
- |