Класифікація стратегій підприємства

У нестабільних економіках нерідко доводиться використовувати стратегії виживання, стабілізації, обмеженого зростання. Проникнення на національні ринки потужних іноземних компаній часто спонукає місцеві підприємства шукати вихід зі скрутного становища з допомогою стратегій скорочення і переорієнтації, інтеграції, експансії, реструктуризації, диверсифікації, оптимізації виробництва тощо [25].

Розглядаючи питання стратегічного менеджменту в наукових працях вчених В. А. Дятлова , В. А. Виноградського, А. Я. Кібанова [9, с.142], необхідно зазначити, що основою стратегічної орієнтації підприємства є базова стратегія конкуренції, яка визначає його поведінку на ринку, досягнення ним переваг у конкурентній боротьбі.

Вибір конкурентної стратегії підприємства відповідно до ринкової ситуації пов'язаний з оцінюванням її переваг і ризиків, аналізом її відповідності ситуації на ринку, а також рівня організації виробництва на підприємстві та управління ним.

При виборі базової конкурентної стратегії виходять з того, наскільки вона спроможна стимулювати адаптацію можливостей підприємства до конкретних ринкових умов. У цьому полягає суть базової стратегії як загальноекономічної основи забезпечення практичних дій підприємства.

Основні види конкурентних стратегій, за класифікацією А.-А. Томпсона і А.-Дж. Стрікленда, зображено на рис. 1.5. Такий підхід простежується в багатьох класифікаціях, що охоплюють конкретизовані або спеціалізовані стратегії.

Низькі витрати Диференціація

Широке коло

покупців на

покупців на

ринку

Окремий сегмент

Покупців (ринкова

ніша)

Рис. 1.5 Основні конкурентні стратегії (за А.А. Томпсоном і А.-Дж. Стріклендом)

Класифікація стратегій, розроблена російським вченим Геннадієм Азоєвим, ґрунтується на концепції, згідно з якою підприємства, що функціонують на певному ринковому сегменті, поділяють на підприємства-лідери, підприємства з сильною конкурентною позицією, підприємства зі слабкою конкурентною позицією та підприємства-аутсайдери.

Розглянемо класифікацію основних конкурентних стратегій [54].

1. Базові стратегії :

стратегії зниження собівартості продукції;

стратегії диференціації продукції;

стратегія сегментування ринку;

стратегія реалізації нововведень;

стратегія негайного реагування на потреби.

. Стратегія підприємств із різним конкурентним статусом:

стратегія підприємства-аутсайдера:

а) радикальна реорганізація та перепозиціювання підприємства на ринку шляхом перегляду базових конкурентних стратегій;

б) збільшення доходів за рахунок підвищення цін і витрат на маркетинг;

в) зменшення витрат і всебічна економія;

г) скорочення активів;

д) комбінування різних (вищеперерахованих) методів.

стратегії підприємства, які мають слабку конкурентну позицію:

а) стратегія отримання короткострокових прибутків;

б) використання нових методів диференціації або робота з дешевою продукцією;

в) утримання на існуючих рівнях обсягів продажу, частки ринку, рентабельності і конкурентної позиції.

. Стратегія підприємства-лідера:

продовження політики наступу;

збереження здобутих позицій;

конфронтація з конкурентами.

Кожна стратегія конкуренції займає відповідне становище на ринку і передбачає специфічні підходи до управління підприємством. Основною умовою її є забезпечення необхідних для успішного функціонування підприємства конкурентних переваг.

Кожна характеристика базових конкурентних стратегій, наведених у таблиці, визначає внутрішню орієнтацію менеджменту підприємства (маркетинг, виробництво, товарний асортимент тощо).

Класифікація М.-Е. Портера (рис. 1.6), як відомо, охоплює такі конкурентні стратегії підприємства [3]:

стратегія лідерства за витратами (зниження витрат на виробництво товарів і послуг, що дає змогу знизити ціни на них і залучити або утримати значну кількість покупців);

стратегія оптимальних витрат (досягнення конкурентних переваг за рахунок постачання на ринок товарів, послуг, адекватних за споживчою цінністю, якістю, цінами потребам покупців, що обумовлено оптимальними витратами на їх виробництво);

стратегія диференціації (надання товарам специфічних ознак порівняно з товарами конкурентів, що сприяє залученню значної кількості покупців);