Методи та шляхи вдосконалення управління диверсифікованим підприємством

Загальні витрати на реалізацію запропонованих заходів у 2012 році складатимуть 110,4 тис. грн.

Джерелом фінансування виступатиме нерозподілений прибуток попереднього року діяльності підприємства. Основними заходами по формуванню зв’язків з громадськістю та позитивного іміджу підприємства на ринку будуть виступати прийняття спонсорської участі у організації свят Масляни, Дня захисту дітей, Дня міста та святкування Нового Року.

Висновки

1. Стратегія диверсифікації передбачає розробку нових видів продукції одночасно з освоєнням нових ринків. При цьому, товари можуть бути новими для всіх підприємств, або тільки для даного підприємства.

Така стратегія забезпечує прибуток, стабільність і стійкість фірми у віддаленому майбутньому.

Вона є найбільш ризикованою та потребує значних витрат. Займатись диверсифікацією підприємства змушує ряд причин, серед яких одними з головних є прагнення зменшити або розподілити ризик, а також прагнення піти з ринків, що стагнують та отримати фінансові вигоди від роботи в нових областях.

Диверсифікація має свої позитивні та негативні сторони. Головна небезпека диверсифікації пов'язана з розпиленням сил, а також проблемами управління диверсифікованими підприємствами. Ця проблема привела до розвитку методів портфельного аналізу. Стратегія диверсифікації реалізується тоді, коли фірма не може розвиватися на даному ринку, в даній галузі.

. Система управління підприємством охоплює взаємозалежні елементи, що пов'язані між собою стійкими горизонтальними і вертикальними зв'язками, що функціонують і розвиваються як єдине ціле. Елементами цієї системи є окремі працівники, служби, інші ланки апарату управління.

Горизонтальні зв'язки вибудовуються за принципом узгодження і, як правило, є однорівневими. Вертикальні зв'язки передбачають підпорядкування їх елементів, необхідні за ієрархічного (багаторівневого) управління. Крім того, зв'язки у структурі управління можуть бути лінійними і функціональними. Лінійні зв'язки забезпечують рух управлінських рішень, інформації між лінійними керівниками (особами, відповідальними за діяльність організації або її структурних підрозділів), функціональні - забезпечують рух інформації, управлінських рішень відповідно до конкретних функцій управління

. В ході написання роботи було проведене дослідження діяльності ТОВ «ІСП РІАД», яке здійснює надання комунікаційних послуг високої якості на ринку м. Кривий Ріг. Організаційна структура ТОВ «ІСП РІАД» є лінійно-функціональною.

Система основних цілей ТОВ «ІСП РІАД» передбачає збільшення прибутковості підприємства, збільшення обсягу реалізації послуг, розширення асортименту послуг.

Організаційна структура ТОВ «ІСП РІАД» є лінійно-функціональною.

Непрямі фактори зовнішнього середовища складають значний вплив на діяльність підприємства ТОВ «ІСП РІАД». Звичайно, що ступінь сили впливу їх неоднорідна. Так, наприклад, економічні фактори впливу мають найбільший вплив, тоді як політичні - найменший. Спрогнозувати точні прояви правових факторів впливу за умов сучасної нестабільної політичної ситуації у державі дуже складно.

. Споживачами ТОВ «ІСП РІАД» виступає населення міста Кривий Ріг, що користується послугами кабельного телебачення та мережі Інтернет, а також корпоративні клієнти, які користуються послугами надання Інтернет, послугами по створенню та обслуговуванню локальних та глобальних мереж, а також послугами з організації рекламної діяльності (створення реклами та її розміщення) ТОВ «ІСП РІАД».

. Здебільшого використання виробничих стратегій ТОВ «ІСП РІАД» відбувається за такими напрямами:

) ефективне використання існуючого виробничого потенціалу (виробництво товарів на діючих потужностях; модернізація виробництва, переобладнання, реконструкція; коопераційні зв'язки щодо спільного використання потенціалу, в т. ч. передавання частини замовлень субпідрядникам; зниження матеріало-, фондо-, трудо-, енергомісткості надання послуг; ліквідація «вузьких» місць, зокрема лімітів ресурсів; використання виробничих потужностей; підвищення продуктивності та ефективності виробничого процесу);

) стратегії змін у технологічному процесі (впровадження нових методів надання послуг і нових технологій, використання нових матеріалів, підвищення рівня стандартизації тощо);

) стратегії поліпшення організації надання послуг (спеціалізація, диверсифікація, конверсія виробництва, ритмічність надання послуг; оптимізація розміщення виробничих процесів, ланок, обладнання тощо; управління якістю виробництва; виробничими витратами; впровадження АСУП тощо).