Методи управління підприємницьким ризиком

Отже, ми бачимо, що у підприємців є певні підстави для того, щоб вважати, що вони, розробляючи свої функціональні плани, одночасно займаються і управлінням відповідними ризиками.

Проведене дослідження теоретичних і практичних питань застосування функціонального та інтегрального підходів до управління підприємницькими ризиками дозволяє зробити наступні висновки.

По-перше, з'ясовані сутність функціонального і інтегрального ризик-менеджменту та його особливості в малому та середньому бізнесі, які полягають в наступному: переоцінка одних та недооцінка інших видів ризиків; використання спрощеної стихійно-інтуітивної моделі управління ризиками; можливість виконання функцій ризик-менеджера власником-керівником підприємства або його фінансовим директором.

По-друге, аналіз практики управління ризиками на малих та середніх підприємствах м. Києва показав, що в ризик-менеджмент в обмеженому масштабі використовується в усіх функціональних сферах діяльності підприємств. Виявлено, що найкращим чином справи із функціональним ризик-менеджментом обстоять для фінансової, комерційної та виробничої сфер діяльності підприємств. Тривогу викликає невміння підприємців управляти стратегічними ризиками, що було продемонстровано на прикладі страйку приватних перевізників м. Києва в березні 2008 р.

По-третє, з'ясовано, що більше половини малих та середніх підприємств м. Києва використовують окремі елементи інтегрального ризик-менеджменту, що свідчить про існування добрих передумов для запровадження науково-обґрунтованого підходу до інтегрального управління ризиками серед підприємців м. Києва.

По-четверте, в якості основних документів для управління функціональними ризиками підприємці застосовують виробничі, фінансові, маркетингові та інші конкретні плани дій. Ототожнювання планування із управлінням ризиками можливо пояснити тим, що при розробці планів обов'язково постає проблема ризиків, які можуть завадити його виконанню.

Виправданий ризик - атрибут стратегії і тактики ефективної економічної діяльності. У кожній ситуації, що пов’язана з ризиком виникає питання: «що означає виправданий ризик і де проходить межа яка відділяє допустимий ризик від авантюри?» дати відповідь на ці питання, значить знайти рівень «прийнятого ризику», кількісну та якісну оцінки конкретних ризикових рішень. Кількісну оцінку ризику проводять на підставі імовірнісних розрахунків. Кількісні значення ризику обчислюються у відносних і в абсолютних величинах, що виражають міру невизначеності під час реалізації прийнятого рішення. Ступінь ризику може оцінюватись сподіваними збитками, що спричинені цим рішенням; та імовірністю, з якою ці збитки можливі. Якщо малоімовірно, що будуть несприятливі наслідки - ризик малий, і мала імовірність помилки велика то збитки малі. У ряді випадків ризик дорівнює добуткові сподіваних збитків на імовірність того, що ці збитки відбудуться. Імовірність настання певної події може бути визначена: об’єктивним методом, що ґрунтується на обчислені частоти, з якою відбувається певна подія, і суб’єктивний метод, який спирається на використанні суб’єктивних оцінок та критеріїв, що ґрунтуються на припущеннях.

Ризик в абсолютному виразі може визначатися сподіваною величиною можливих збитків, і як міру ризику використовують середньоквадратичне відхилення. Ризик у відносному вираженні може визначатися як відношення можливих збитків до деякої базової величини: (обсяг майна підприємства, загальні витрати ресурсів або сподіваний прибуток). Суттєвим фактором, що впливає на ефективність використання фінансових ресурсів підприємств є фактор ризику. Оскільки ризик у виробничому процесі, незалежно від його конкретних форм, зрештою з’являється у вигляді можливого зменшення реальної віддачі від використаних фінансових ресурсів порівняно з очікуваною, то його врахування має важливе значення в системі управління фінансовими ресурсами підприємств. На мій погляд, категорію ― ризик варто визначити, як небезпеку потенційно можливої, ймовірної втрати ресурсів чи недоотримання доходів порівняно з варіантом, який розраховує на раціональне використання ресурсів при даному виді підприємницької діяльності. Іншими словами, ризик - це загроза того, що підприємство понесе втрати у вигляді додаткових видатків чи отримає доходи нижче тих, на які розраховує. Теорія ризику, стосовно виробництва є менш розвиненою.

Висновок

В господарській та фінансово-економічній діяльності суб’єкта, як зазначено у Фінансовому словнику, під ризиком розуміють «усвідомлену можливість небезпеки виникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку, майна, грошей у зв’язку з випадковими змінами умов економічної діяльності, несприятливими обставинами. Вимірюють частотою, ймовірністю виникнення того чи іншого рівня втрат.»