Управління знаннями як сучасна концепція менеджменту

Знання в організації

Для того аби розглянути концепцію управління знаннями, необхідно більш детально приділити увагу домінантній складовій концепції - знанням.

Ефективне створення та використання знань є беззаперечним фактором стійкої конкурентоспроможності підприємства, однак часто не виділяють різницю між накопиченими і систематизованими інформаційними масивами та знаннями. Різницю між інформацією та знаннями Карл Віїг визначив так: "Знання складаються з істин та уявлень, точок зору і концепцій, суджень і припущень, методологій та ноу-хау. Ми накопичуємо знання, організовуємо їх, інтегруємо і зберігаємо протягом тривалого часу, щоб застосувати у конкретній ситуації. Інформація ж складається з фактів і даних; ми послідовно застосовуємо знання для інтерпретації наявної інформації, щоб приймати рішення". [12, ст.16]

У літературі зустрічаються різні підходи до визначення "знань" як економічної категорії. Зокрема, за П.Дракером, знання - це здатність застосовувати інформацію в конкретній сфері діяльності, а джерелом особливої спеціалізації, а з нею й виживання бізнесу та його зростання, є специфічне знання, яким володіє група людей у цьому бізнесі. [8, ст.143]

Г.Крог визначив знання як сукупність відомостей та здібностей, які використовує індивідуум для розв’язання задач, а також дозволяють використовувати інформацію. Імпліцитне (приховане) знання базується на досвіді й особистих цінностях, воно часто не усвідомлюється, а експліцитне знання більш схематичне, може бути представлене в абстрактній формі і легко передається каналами комунікації. Кодифікація знання, тобто його перехід від імпліцитної до експліцитної форми є передумовою його колективного використання. [22, ст.74]

Два підходи до визначення знань сформував К.Екк:

. Пізнавальний: знання - це комплекс ідей, методів, цінностей та норм в рамках однієї чи декількох наукових дисциплін.

. Організаційний: знання - це здатність організації розпізнавати явища, реагувати на зміни зовнішнього середовища, творити засоби комунікації, формувати майбутнє та необхідні компетенції. [19, ст.68]

Знання можуть складати найбільш важливий ресурс, а здатність отримувати, інтегрувати, накопичувати, зберігати та застосовувати їх є найбільш важливим способом створення конкурентних переваг. Знання, що отримані в результаті специфічного досвіду фірми є складними для імітації підприємствами-послідовниками, оскільки для отримання схожих знань конкуренти повинні мати аналогічний досвід.

Існують й різні підходи до класифікації знань, які відрізняються за змістом, походженням, структурою, видом, функціям. Ми вважаємо, що принципово важливим є поділ знань на

· формалізовані (ті, що представляються у задокументованому вигляді) та неформалізовані знання (ті, які важко або неможливо чітко описати, кодифікувати інтуїтивні знання, думки, враження);

· процедурні (технологічні) та фактичні;

· індивідуальні та організаційні;

· усвідомленні та неусвідомлені.

З точки зору створення системи управління знаннями важливим є визначення індивідуальних та організаційних знань. [25]

Найбільш відомою моделлю, що описує процеси створення знань є модель SECI (Socialization - соціалізація, Externalization - екстерналізація, Combination - комбінація, Internalization - інтерналізація). Автори цієї моделі - японські вчені І.Нонака та Х.Такеучі розглядають 4 взаємних переходи формалізованих та прихованих знань:

· Соціалізація - це етап передачі знань під час спілкування людей, коли обмін інформацією відбувається із вуст у вуста. Наприклад, при оновленні моделі Fit компанія Honda відправила свою команду вивчати життя городян Європи й ознайомитися з тим, як вони використовують свої автомобілі. Виявилося, що завантаження продуктів у машину з візка біля супермаркету під дощем дає куди більше проривних ідей, ніж дискусії в офісі.

· Екстерналізація (уособлення) - суть даного етапу полягає в тому, щоб переводити сховані знання в слова й образи, доступні широкій аудиторії. Наприклад, менеджер може запросити групу сезонних робітників для підготовки навчальної програми, щоб обговорити, якими навичками вони володіють. Метафори важливі при описі почуттів, що виникають під час виконання роботи.

Модель процесу створення організаційних знань (за І.Нонака та Х.Такеучі) [14]

· Комбінація - це розширення знань шляхом оформлення схованої інформації в більш ясні форми. Наприклад, запропонуйте співробітникам подумати про глобальні речі, які вони не можуть контролювати: ринки, політика, вимоги по забрудненню навколишнього середовища. Що більше ідей і знань щодо того, як ці глобальні проблеми стосуються вашої компанії й суспільства й що ви можете із цим зробити, то більше у вас переваг.

· Інтерналізація (засвоєння) - це поглинання, впровадження явних знань у щоденну практику. Подібне означає повернення в сферу діяльності, але вже з більшою поінформованістю в питанні. Приміром, співробітники фармацевтичної компанії Eisai працювали в лікарнях, а після повернення у свої команди внесли зміни в практику досліджень і розробки нових продуктів. [30]