Створення сучасними світовими компаніями-лідерами організацій, що самонавчаються
Відповідно, було створено два типи мереж - мережу можливостей (enabling network) і мережу відкриттів (delivery network). Мережі можливостей об’єднують в групи практиків, що працюють в одному напрямку і обмінюються між собою знаннями у процесі дискусій. Кожна група має список учасників, координатора, який підтримує дискусію з певної тематики, задає ритм повідомлень, сортує і видаляє зайві повідомлення. Кожна група має місце в Інтернет-мережі, куди викладаються найбільш цінні знання, отримані в результаті дискусії. Іноді, використовуючи відеозв’язок, члени групи в режимі реального часу беруть участь у вирішенні будь-якої технічної проблеми, що виникає в одній з точок земної кулі.
Мережі відкриттів - це тимчасові колективи, що створюються для вирішення певного бізнес-завдання. Вони укладають контракт на виконання певного завдання з менеджером компанії, що керує цим проектом. Зараз в ВР існує більше 200 співтовариств. У компанії Microsoft проект створення карти знань стартував в 1995 році і був названий SPUD. Карта знань Microsoft структурована по чотирьох типах знань:
. Базові знання в певній області.
.Унікальні знання, пов’язані з певним видом діяльності. Наприклад, мережевий аналітик має унікальні знання в області діагностики і визначення дефектів LAN.
. Глобальні - це знання, які застосовуються у певному підрозділі компанії. Наприклад, кожен, працюючий у внутрішньому аудиті компанії, має знання у фінансовому аналізі.
. Універсальні - це знання про компанію, її продукти і послуги.
У 1995 році компанія Hewlett-Packard створила електронну базу "Case-based reasoning", в якій відобразила знання технічної підтримки виготовленого в цій компанії устаткування і зробила її доступною для персоналу в усьому світі.
Компанія Honda зберігає знання про невдалі ідеї в проектах, усвідомлюючи, що вони можуть бути успішними в майбутньому.
Компанія Chrysler створила "Engineering Book of Knowledge", де накопичує знання, отримані в результаті розробки окремих компонентів автомобілів. ОТЖЕ, сучасна компанія діє в умовах зростаючої конкуренції, яка носить хаотичний, складний і глобальний характер, що вимагає скорочення часу реакції в умовах обмежених ресурсів. Знання співробітників і організацій у цілому стають цінним ресурсом, що починає враховуватися нарівні з іншими матеріальними ресурсами. Сучасні розроблені підходи до управління знаннями дозволяють досягати вимірних бізнес-результатів від їхнього впровадження. Організації, що застосовують управління знаннями, все частіше виграють на ринку в порівнянні з компаніями, що використовують звичайний збір і нагромадження інформації. Тому, очевидно, що реалізація в організації конкретних підходів до управління знань допомагає вивести підприємство на новий, якісний рівень ведення бізнесу. Також важливим є розуміння, як ми вже зазначали вище, що управління знаннями це безперервний процес, спрямований на створення, накопичення і застосування знань в компанії й критерієм його ефективності є можливість співробітника компанії своєчасно отримати необхідне знання.
Аналітична оцінка підходів до управління знаннями в ПАТ "ТЕМП"