Управління виробництвом

Управління виробництвом є однією з найважливіших частин керівництва виробничою діяльністю підприємства. Системи оперативного управління виробництвом, якістю, матеріально-технічним забезпеченням і технічним обслуговуванням побудовані на однакових принципах. Метою зазначеної системи є забезпечення економічно ефективної реалізації завдань організації.

Терміни «операція» і «виробництво» взаємозамінні. Проте виробництво передбачає випуск товарів і обробку сировини, тоді як операції передбачають не тільки виробництво товарів, але й надання послуг. Операційна функція передбачає такі дії, в результаті яких виробляються товари для зовнішнього середовища. Цю функцію виконують всі організації, інакше вони не можуть існувати. Операційні системи можна класифікувати по-різному.

Повна система виробничої діяльності організації називається операційною системою.

Операційна система організації складається з різних підсистем: обробки, забезпечення, планування, контролю. Основне призначення операційної системи полягає у виробництві продуктів та наданні послуг для задоволення конкретних потреб.

Двомірна класифікація, що ґрунтується на характері виходу й типі процесу переробки використовуваних ресурсів, дає можливість проаналізувати фактично будь-яку операційну систему. Процес виробництва може здійснюватися у формі проекту, дрібносерійного, масового або безперервного виробництва.

Між операційною функцією та іншими функціями організації існують дуже складні й важливі взаємовідносини. Для оптимізації діяльності організації необхідно забезпечити якнайефективніше управління ними.

Характерною рисою системи, що орієнтована на новітній проект, є унікальність, тобто кожна одиниця кінцевого продукту є унікальною за конструкцією, місцезнаходженням, поставленими завданнями та будь-якими іншими ознаками. Процес виробництва при цьому є одиничним і має неповторний характер. Усі ресурси операційної системи в даний проміжок часу спрямовуються на реалізацію одного або кількох проектів.

У дрібносерійній системі виробництва окремі підрозділи, цехи або дільниці спеціалізовані на виконанні різних операцій. Вироби обробляються невеликими партіями. Оскільки вимоги до обробки кожного об'єкту можуть бути різними, то вони мають різні маршрути просування і не обов'язково проходять через усі дільниці.

Система масового виробництва спеціалізується на випуску значних обсягів відносно стандартизованих виробів. Окремі одиниці продукції не відрізняються одна від одної, хоча можуть бути деякі відмінності у комплектації або загальній характеристиці. Час проходження одиниці продукції через систему є незначним: звичайно він вимірюється у хвилинах або годинах. Виробничі ресурси системи можуть бути впорядковані у деяку послідовність й утворюють технологічну лінію - потік, що характеризує всю систему.

Система обробки з безперервним процесом виготовляє значні обсяги однорідного виробу. Єдиним способом відрізнити окремі одиниці продукції є вимірювання продукту в будь-яких довільних одиницях за обсягом, довжиною, площиною, вагою, об'ємом. Ресурси, що надходять на вхід системи, йдуть безперервним потоком, перетворюючись на виході у готовий продукт.

Будь-яка система оперативного управління підприємством включає такі основні елементи:

1. Зворотній зв'язок. Необхідно розробити метод для виміру дійсної ефективності процесу.

2. Керований процес бо параметри мають бути чітко визначені.

3. Порівняння. Значення ефективності процесу необхідно порівнювати з розрахунковою нормою.

4. Коригуючий фактор. Необхідно мати спеціальну структуру, щоб коригувала дії при прийомі сигналу про відхилення у процесі виробництва.

5. Планова система з участю людини. Слід визначити розрахункову норму продуктивності або ефективності процесу, що контролюється.

Оперативне управління виробництвом передбачає функції календарного планування й диспетчеризації виробництва, рознарядки роботи, контролю та строків їх виконання. Оперативне управління має надзвичайно важливе значення як у сфері виробництва, так і у сфері надання послуг.