Теоретичні умови ризику в умовах підприємницької діяльності

Ризик, як історична категорія виник на зорі цивілізації - тоді коли у людини з'явилось усвідомлення щодо виникнення несприятливих ситуацій. Більшість істориків стверджують, що в XVI-XVII століттях, в епоху великих географічних відкриттів і морських подорожей, прибутки від торгівельних операцій були величезними і прямо пропорційними ступеню ризику. Наукові уявлення щодо ризику складалися поетапно. Це явище почали вивчати статистики, економісти, юристи, математики. Вперше наукове, математичне визначення поняття «ризик» було сформульоване понад 200 років тому німецьким математиком Йоганном Ніколаусом Тетенсом (1736-1807) у праці «Вступ до розрахунку життєвої ренти і право її отримання», виданій ще у 1786 р. в Лейпцігу. Цим він започаткував основи нового напряму - ризикології науки про ризик в економіці, яка знайшла практичне застосування в багатьох сферах економіки. Пізніше теорія проблеми ризику почала розроблятися в рамках класичних ідей Мілля і Сеньора. Вони визначали в структурі прибутку підприємця відсоток ризику як частку на вкладений капітал, заробітну плату капіталіста і плату за ризик, як відшкодування можливих збитків, пов'язаних з підприємницькою діяльністю. Неокласик Альфред Маршал розклав прибуток подібно до класиків, на заробітну плату керівникам, відсоток на капітал і плату за ризик. Теорію ризику Джон Мейнард Кейнс розглядає, як частку вартості повязану з можливими витратами які виникають через непередбачувані зміни. Нове трактування ризику запропонував американський економіст Френк Найт. Він розглядає ризик не просто як матеріальний збиток, а як наслідок невизначеності прибутку, що і поклало основу сучасної теорії фінансового ризику, яку використали відомі західні економісти Маркевич і Шарпе. За останні роки з'явилось ряд робіт з теорії ризику вітчизняних і зарубіжних економістів, зокрема О. Альгіна, І. Балабанова, І. Бланка, В.Вітлінського і інших. Теоретичні дослідження і практика переконують. Що ризик досить широке поняття. Специфічний предмет наукового дослідження, що має свій статус. Щоб дати обґрунтоване визначення ризику спочатку необхідно з'ясувати що він являє собою у фінансово-економічній сфері. Вивчаючи та враховуючи ризик необхідно мати чітке уявлення про його об’єкт, суб’єкт, джерела. Формулюючи його визначення, необхідно звернути увагу на те що ризик має діалектичну об'єктивно-суб'єктивну структуру.

У зв’язку з переходом до ринкової форми господарювання виникає необхідність подальшого розвитку приватного сектору економіки. Підприємницька діяльність в будь-якому випадку є ризиковою, оскільки на неї впливає велика кількість зовнішніх факторів, яким вона не може протидіяти.

Підприємницькими ризиками вважають будь-яку діяльність, яка пов’язана з виробництвом і реалізацією товарів та послуг, товарно-грошовими і фінансовими операціями, комерцією і здійсненням науково-технічних проектів.

Досвід закордонних та вітчизняних фахівців свідчить, що вміння управляти ризиками активує інвестиційно-інноваційну діяльність. Тому для захисту суб’єктів господарювання від чистих ризиків і підвищення їх конкурентоспроможності, необхідна система управління ризиками, або ризик-менеджмент. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. З метою створення необхідної бази для впровадження ризик-менеджменту, обов’язково потрібно орієнтуватись на досвід зарубіжних країн, в яких дана система налагоджено працює. Тому необхідно глибоко вивчати досвід провідних індустріальних країн світу в сфері управління ризиками. Проте, слід зауважити, що використання ризик-менеджменту та його інструментарію в Україні повинно відбуватись с урахуванням того, що Україна є постсоціалістичною країною, що значною мірою впливає на бізнес-середовище в ній. Викладення основного матеріалу. Оскільки Україна довгий час входила до складу СРСР, такого поняття як ризик в ній не існувало, так як його вважали явищем капіталістичного господарства. Тому ризикам приділялась недостатня увага і значно недооцінювалося їх значення для господарської діяльності. З прийняттям незалежності, Україна стала на шлях проведення економічних реформ, які привернули увагу суб'єків підприємницької діяльності до результатів їхньої діяльності, а отже і до ризиків.

В економічній літературі є багато визначень поняття ризику та багато підходів до визначення його змісту та сутності.