Інформаційні технології як глобальний засіб побудови інформаційної економіки
Управління економікою ґрунтується на інформації та породжує нову інформацію. Ефективність функціонування економіки будь-якого об'єкта (підприємства, організації) багато в чому залежить від уміння керівників різного рівня ретельно готувати й обґрунтовувати прийняті рішення. Умови ринкової (конкурентної), а в ХХІ ст. інформаційної економіки висувають серйозні вимоги до якості, своєчасності, повноти, вірогідності економічної інформації, глибини аналізу економічних показників.
Кожний об'єкт управління можна розглядати як систему, що складається із взаємозалежних елементів. Наприклад, народне господарство, його галузі, суб'єкти господарювання розглядаються як економічні системи. При цьому кожна система є одночасно елементом системи вищого рівня. Ієрархія систем веде як вгору до міністерства, так і вниз до виробничої одиниці. Тому при дослідженні систем необхідно мати на увазі існування ієрархії, а відокремлення (виділення) конкретної системи зі складу макросистеми має здійснюватися відповідно до поставленої мети. Здійснене відокремлення визначає межі виділеної системи. Відповідно все, що знаходиться поза досліджуваною системою, є зовнішнім середовищем [29].
Водночас кожна система існує не відокремлено, а під дією як суміжних систем, так і навколишнього середовища. Кількість таких впливів безмежна, але враховуються тільки ті з них, які суттєво впливають на досліджувані параметри системи. Ці впливи називаються входами. Входи поділяють на керуючі та збурювальні. До керуючих впливів належать директиви, економічні нормативи, планові завдання, корективи обсягів робіт та ін.; до збурювальних - зриви у постачанні матеріалів (зовнішні), хвороби працівників, простої, поломки устаткування (внутрішні).
Оскільки всі системи - не автономні, взаємозалежні, кожна з них, у свою чергу, впливає на зовнішнє середовище. Особливості цього впливу визначаються виходом системи.
Вихід і вхід системи є взаємозалежними, між ними існує причинно-наслідковий зв'язок, що проявляється у функціонуванні системи.
Окрім вхідних і вихідних параметрів, система характеризується множиною змінних, які визначають внутрішній стан.
При дослідженні системи управління найбільший інтерес викликає залежність між її входом і виходом. Відповідно зміну вихідних параметрів під впливом вхідних кваліфікують як перетворення системи.
Цілеспрямованим впливом однієї системи (підсистеми) на іншу, який має на меті змінити її поведінку в певному напрямі (відповідно до заданої мети), є управління. З цього випливає, що система, яка реалізує процес управління, складається як мінімум із двох частин: керованої (якою управляють) і керуючої (яка управляє).
Керована система - це об’єкт управління, виробничо-технічна система
Керуюча система - це суб’єкт управління, система, що містить, зокрема модель об’єкта і відповідні алгоритми управління. . Таким чином в управління діяльністю підприємства, як і будь якого об’єкта не залежно від чогось бажання, в явній або неявній формі завжди присутня модель. А дослідження процесів в таких системах є моделюванням.
Практично усі успіхи в усіх галузях сучасної науки принесло саме застосування методу моделювання як однієї з властивостей інформаційних технологій.
Місце та роль інформаційних технологій у реалізації завдань економіки
Останнє двадцятиріччя характеризується становленням інформаційного суспільства, що зв'язане з науково-технічною революцією.
Ні в кого не визиває сумніву, що ефективно керувати можна тільки в рамках, що ведуть до інформаційної цивілізації, на основі застосування новітніх інформаційних технологій [4, 67, 68].
У сучасних умовах росту технічних інновацій обсяг інформації, необхідний для їх реалізації, повинен рости істотно швидше.
Обсяг інформації, необхідний для рішення технічних і соціальних проблем подвоюється за 1-2 роки. Традиційні методи стали непридатні для подолання дефіциту знань.
Інформаційна технологія - пантехнологія, основа всіх сучасних технологій. Складовою частиною інформатизації суспільства є медіатація - створення та поширення новітніх систем колективного й особистого зв'язку, забезпечення доступу індивіда до наявних суспільних джерел інформації на всіх рівнях спілкування.