Інформаційні технології як глобальний засіб побудови інформаційної економіки

1. Обчислювальної техніки (ОТ).

. Мереж.

. Систем і засобів телекомунікації.

. Концепції баз даних.

. Internet- і Intranet технологій.

. Інтелектуалізації даних.

. On-line- технологій.

. Безпаперової технології.

. Електронного офісу

. Інформаційних систем різних класів

. Систем автоматизованого проектування (САПР або CASE - технології).

. Концепції управління проектами.

. Технології інформаційної безпеки.

З огляду на це, коротко розглянемо ці властивості [Л. 9].

Застосування обчислювальної техніки

Наявність обчислювальної техніки (ОТ) - риса, характерна ІТЛ за визначенням.

Необхідно відзначити ступінь поширення комп'ютерів у світі. Ще в 1995 році персональний комп'ютер (ПК) був у кожній другій американській родині. В Україні по опитуванню серед студентів-заочників у 2010 р. ПК був тільки в кожній 10-й родині. Таким чином, відставання, навіть по цій частині, істотно.

Говорячи про застосування обчислювальної техніки як основи СІТЛ, ми насамперед маємо на увазі використовуване програмне забезпечення (ПЗ). Адже обсяг сучасного ПЗ добре ілюструється його вартістю - вона на теперішній момент у десятки разів перевищує вартість тієї машини, для якої розроблене це ПЗ. Таким чином ЕОМ у її «металевому» виконанні являє собою тільки потенційні можливості, що реалізуються за допомогою ПЗ.

З іншого боку, комп’ютер, захищений відповідно до вимог політики безпеки, в кілька разів дорожчий за звичайний.

Роль комп'ютерних мереж у СІТЛ

На теперішній час вважається, що автономно працюючий комп'ютер - нераціонально витрачені кошти: комп'ютер повинний працювати в мережі. Це справедливо навіть із урахуванням того, що 90% власників ПК купують їх для ігор - мережні ігри буквально заполонили душі молоді.

Назвемо приклади задач, що важко або неможливо вирішити без організації інформаційного зв'язку між різними комп'ютерами:

перенесення інформації на великі відстані (сотні, тисячі кілометрів);

спільне використання декількома комп'ютерами дорогих апаратних, програмних або інформаційних ресурсів - могутнього процесора, ємного накопичувача, високопродуктивного лазерного принтера, баз даних, програмного забезпечення та ін.;

перенесення інформації з одного комп'ютера на іншій при несумісних флопі-дисководах;

- спільна робота над великим проектом, коли виконавці повинні завжди мати останні (актуальні) копії спільних даних, щоб уникнути плутанини, й т.д.

Комп'ютерна мережа (КМ) - сукупність взаємозалежних через канали передачі даних комп'ютерів, що забезпечують користувачів засобами обміну інформацією та колективним використанням ресурсів мережі (апаратних, програмних, інформаційних).

Протокол комунікації - це погоджений набір конкретних правил обміну інформацією між різними пристроями передачі даних. Є протоколи для швидкості передачі, форматів даних, контролю помилок і ін.

Для роботи з мережею необхідна наявність спеціального мережного програмного забезпечення, що забезпечує передачу даних відповідно до заданого протоколу.

Таким чином комп'ютерна мережа (англ. Computer NetWork, від net - мережа, й work - робота) являє собою сукупність трьох компонентів:

мережі передачі даних ( що включає в себе канали передачі даних і засоби комутації);

комп'ютерів, взаємозв’язаних мережею передачі даних;

мережного програмного забезпечення.

Мережні технології “файл-сервер” і “клієнт-сервер”

У СІТЛ розглядаються 2 концепції мережного обміну інформацією: концепції файлу-сервера (ФС) і клієнта-сервера (КС)

Концепція ФС

Мережна операційна система (ОС) - мережне ПЗ, що керує ресурсами файл сервера та надає до них доступ користувачам (такими ресурсами можуть бути принтер, модем, факс тощо).

Основна частина ОС розташовується на ФС, а на станції - оболонка-інтерфейс між програмами, що звертаються за ресурсами, та сервером.

Програмні системи, орієнтовані на ФС, дають можливість використовувати ресурси ФС, зберігати результати на ФС і використовувати їх одночасно. Програмні модулі можуть переноситься на станції та там виконувати роботу.

Обробка даних відбувається на робочих станціях, тобто дані цілком переміщуються з баз даних на робочі станції.