Конкурентна поведінка підприємства - сутність, види, чинники впливу, принципи формування

На базі даних визначень можна запропонувати наступне визначення. Конкурентна поведінка - це сукупність дій здійснюваних суб’єктом з метою реалізації певної функції, стосовно своїх конкурентів.

Стратегії конкурентної поведінки займають вагоме місце в ієрархії стратегії компанії яка наведена в додатку A. Так як, саме стратегії конкурентної поведінки визначають характер і напрямок дій по відношенню до конкурентів на арені конкурентної боротьби. Дані стратегії реалізуються за допомогою конкурентних стратегій, які вказують шляхи досягнення вибраних компанією напрямків і являють собою план завоювання сильних довгострокових конкурентних позицій (переваг). Як стратегії конкурентної поведінки так і конкурентні стратегії підпорядковуються загальній стратегії компанії, що визначає її головні цілі.

На вибір конкурентної поведінки впливають багато чинників. Перш за все ефективна боротьба з конкурентами передбачає необхідність визначення своєї позиції на ринку та ідентифікувати найбільш небезпечних (пріоритетних) конкурентів.

Так, залежно від ролі в конкурентній боротьбі, всі організації можуть бути розділені на чотири групи: ринковий лідер, ринковий претендент, ринковий послідовник і організація, що діє в ринковій ніші.

Ринкові лідери

- це ті фірми, які володіють найбільшою ринковою часткою на певному ринку збуту.

Челенджери

- це фірми, які займають другі або треті ринкові позиції, швидко розвиваються і ставлять за мету підвищення своєї ринкової частки.

Послідовники

- це успішно діючі на ринку фірми, спрямуванням яких є не завоювання ринкової першості (на відміну від челенджерів), а підтримання й охорона своєї ринкової частки.

Нішери

- це фірми, які обслуговують невеликі сегменти ринку, який залишився поза увагою великих підприємств (використовують стратегію ринкової ніші).

Визначившись зі своєю позицією на ринку потрібно визначитись з політикою по відношенню до конкурентів. Згідно з Ф. Котлером, компанії, які не являються лідерами в своїй ніші ринку, повинні зайняти одну з двох можливих позицій: атакувати лідерів чи других конкурентів, або ж спокійно прийняти роль послідовників. [5, с.118-123]

Активна (наступальна, експансивна) позиція характеризується:

. Диверсифікацією (постійним розширенням діяльності фірми).

. Технологічною орієнтацією (фірма розробляє нову продукцію, а потім оцінює можливості ринку).

. Наступальністю (бажанням випередити конкурентів у випуску та продажу нової продукції).

Пасивна (реактивна) позиція характеризується:

. Концентрацією діяльності фірми на визначеній сфері.

. Ринковою орієнтацією (фірма спочатку вивчає запити споживачів, а потім визначає технологічні можливості для розробки товару, який може задовольнити ці запити).

. Обороною (фірма захищає свою частку ринку шляхом оновлення продукції у відповідь на дії конкурентів).

Якщо вибір - атака, то потрібно чітко визначитись з ціллю.

Можливі три об’єкти атаки.

. Атака ринкового лідера.

. Атака фірм схожого розміру, які недостатньо активні в своїй діяльності або переживають проблеми з фінансуванням, з ціллю захоплення їх позицій на ринку.

. Атака невеликих чи регіональних фірм. [11, c.97-101]

Компанія може застосувати один із шести основних стратегій наступу

:

1.Фронтальна атака (атака сильних сторін конкурента).

Стратегія заснована на протиставленні конкурентних переваг. Метою стратегії є спроба виграти ринкове простір, перевершивши сильні сторони суперника. Можливі наступні дії: