Сутність кадрового потенціала
В умовах фінансової кризи, колі ціна на кредитні та фінансові ресурси підіймається за високо, а ринок цінних паперів фактично не працює тоді всі підприємства, в тому числі акціонерні товариства відкритого типу повинні проблеми підвищення ефективності виробництва вирішувати через більш ефективне використання внутрішніх резервів, таких як удосконалення організації праці, більш ефективне використання обладнання, удосконалення управління. Серед внутрішніх факторів найвагомішу роль відіграють кадри. Відомо, що без особистого фактора взагалі неможливо виробництво, існування підприємств. Відомо, що особистий фактор завжди відігравав у розвитку виробництва, економічної діяльності підприємств важливу роль. Але саме з розвитком акціонерних товариств питання організації праці, людських відносин, мотивації, що згодом склались в теорію управління трудовими ресурсами, а згодом – в теорію управління людськими ресурсами. Акціонерні товариства мають складну ієрархічну структуру. Якщо до робочої сили відноситись не належним чином, не включаючи механізми наукової організації праці, відбір найбільш підготовлених робітників, мотивацію праці, то підприємство зіштовхнеться з значними витратами на контролерів та контроль за якістю праці, низькими результатами живої праці, в цілому низькими результатами виробничо-фінансової діяльності акціонерного товариства.
Для характеристики особистого фактору на підприємствах, акціонерних товариствах широко використовуються поняття «трудові ресурси», «людські ресурси», «персонал», «трудовий потенціал», «кадри», «кадровий потенціал», «робоча сила». Завершеної теорії розвитку особистого фактору виробництва ще не створено, на різних рівнях аналізу підприємницької діяльності більш частіше використовується те чи інше поняття. Відносно теми дипломної роботи зосереджено увагу на таких категоріях як «персонал», «трудові ресурси», «людські ресурси», «трудовий потенціал», «кадри», «кадровий потенціал».
Є.В. Маслов колектив робітників ототожнює з персоналом, кадрами. Він пише: «Специфічний вид управлінської діяльності, об’єктом котрої є колектив робітників – персонал, одержав назву управління персоналом, (кадрами)» І далі: «Для нас інтерес представляє поняття «управління персоналом (кадрами)», причому терміни «кадри» і «персонал» ми вживаємо як синоніми, хоч в деяких країнах (наприклад у Франції) до кадрів традиційно відносять інженерно-технічний чи керівницький склад підприємства: керівники вищої та середньої ланки, фахівці, що мають вищу професійну підготовку.
Поняття «управління персоналом («кадрами» за змістом є близьким до поняття «управління людськими ресурсами». І в одному і в другому випадку об’єкт застосування один і той же, різниця лише у специфічному підході до робітника, до його робочої сили як ресурсу».
Таким чином, Є.В. Маслов фактично як синоніми розглядає такі поняття як «трудовий колектив», «персонал», «кадри», «трудові ресурси», «людські ресурси», якщо останнім поняттям враховується специфіка робочої сили.
У новому економічному і юридичному словнику читаємо таке: «Персонал [від лат. personalis – особистісний] – особовий склад закладу, підприємства або частина цього складу, що представляє собою групу за професійними або іншими признаками. Тобто поняття персоналу використовується і для позначення всіх працюючих на підприємстві і для позначення виокремлено групи працівників за позначеними принципами. Кадри розглядаються наступним чином: «Кадрі [від фр. cadre – особистий] – основний (штатний) склад робітників закладу, підприємства той чи іншої галузі діяльності; всі постійні робітники». Як свідчить з наведеного, кадри у кількісному виразі менше від персоналу на величину непостійного персоналу.
У підручнику «Економіка праці» персонал розглядається наступним чином: «Персонал (personnel) – працівники, що виконують роботу на даному підприємстві на основі відносин найму. Включає в себе постійну (постійні працівники) і змінну частини (тимчасові і сезонні працівники)». Кадри підприємства в даному підручнику визначаються як частина робочої сили, що постійно працює на підприємстві, тобто частина персоналу. Значна частина дослідників з проблем праці, соціально-трудових відносин ототожнює поняття персоналу і кадрів. До категорії кадрів відносяться просто зайняті працівники: робітники, керівники та спеціалісти. Ряд дослідників дотримуються такої позиції: «На відміну від трудового потенціалу, що об'єднує всіх робітників, здатних до праці, до кадрів відноситься тільки та його частина, що володіє професійною здатністю до праці, тобто має спеціальну підготовку». У даному підході акцент робиться на професійній підготовці, що, власне кажучи, в сучасних умовах розвитку економічної діяльності визначає конкурентоспроможність робочої сили і підприємства.
