Сутність кадрового потенціала

В аналізі потенціалу необхідно відмітити, що значна частина дослідників ототожнюють поняття «кадровий потенціал» і «трудовий потенціал». Так, проф. А.С. Малиновський пише: «Кадровий або трудовий потенціал є основною частиною ресурсів будь-якого підприємства». На наш погляд, стосовно акціонерних товариств також доцільним є використовування понять «кадровий потенціал» і «трудовий потенціал» як тотожні, також враховуючи, що у проблемах формування кадрового потенціалу мова йде перш за все про утворення сталого колективу, робітниках, що працюють на постійній основі і в своїй професійній орієнтації мають кваліфікацію.

Багато дослідників звертають увагу на те, що категорія «кадровий потенціал», «трудовий потенціал» не ідентичні категорії «кадри». У це поняття включаються не тільки власне кадри, але і певний рівень сумісних можливостей кадрів для досягнення заданих цілей. Кадровий потенціал підприємства, безперечно, залежить від потенціалів кадрів, тобто індивідуальних працівників цього підприємства, але він не є їх простою сумою. Він володіє властивістю цілісності, принципово відмінною від властивостей, властивих потенціалу кожного працівника окремо. Кадровий потенціал синтезує в собі те, що визначається структурою управління, а також характерним для даної організації форми управлінських відносин, або стилі управління.

Категорією «кадровий потенціал» підкреслюється, що головне в економічній діяльності підприємств, акціонерних товариств – не потенціали окремих працівників, а їх єдиний кадровий потенціал, як, наприклад, головне в системі – не самі елементи, а взаємодія між ними. Хоча, необхідно підкреслити, основу кадрового потенціалу підприємства, акціонерного товариства складають потенціали окремих працівників.

Поняття «Кадровий потенціал» вимагає детальнішого вивчення і чіткого виділення об'єкту і суб'єкта управління кадрового потенціалу.

Об'єкт управління – це окремий працівник, а також якась їх сукупність, виступаюча як трудовий колектив. Сукупність працівників може включати як всіх кадрів підприємства, на які розповсюджуються управлінські вирішення загального характеру, так і кадрів структурного підрозділу, відділу, цеху.

Об'єктами управління кадрового потенціалу виступають наступні сторони виробничо-господарської діяльності:

– визначення раціональної структури виробничого персоналу;

– розстановка тих, що працюють в процесі виробництва;

– підвищення ефективності використання живої праці;

– вдосконалення якісного складу сукупної робочої силина підприємствах.

Як суб'єкти управління кадровим потенціалом підприємства виступають керівники і фахівці кадрових служб підприємств, акціонерних товариств, а також керівники всіх рівнів, що виконують функцію управління по відношенню до своїх підлеглих.

В загальному плані сутність кадрового потенціалу відображає якісну і кількісну характеристики трудового потенціалу постійних, перш за все кваліфікованих працівників підприємства, тобто акціонерного товариства.

На думку більшості дослідників головними компонентами кадрового потенціалу окремого робітника є:

· здоров'я;

· моральність і вміння працювати у колективі;

· творчій потенціал;

· активність;

· організованість і асертивність (гармонійне об’єднання якостей особи);

· освіта;

· професіоналізм;

· ресурси робочого часу.

Показники, що характеризують вказані компоненти потенціалу, відносяться як до характеристики окремого індивіда, працівника, так і до характеристики кадрового потенціалу підприємства в цілому, в цілому акціонерного товариства.

Звертаючи увагу на однаковість характеристик кадрового потенціалу на рівні одного робітника і всього трудового колективу, необхідно підкреслити різницю між ними. Як вже відмічалось, кадровий потенціал трудового колективу, підприємства або акціонерного товариства є більшим від сукупності (суми) потенціалів індивідуальних працівників на величину сумарного або синергетичного ефекту. Але цей синергетичний ефект проявляється тільки в процесі процесу праці в формі додаткової вартості, тобто прибутку. Звідси випливає, що формування кадрового потенціалу підприємств, акціонерних товариств тісно пов’язано з його використанням, оцінкою ефективності, на підставі чого відбувається удосконалення формування кадрового потенціалу.

Необхідно підкреслити, що окремі фахівці з питань кадрового потенціалу звертають увагу компонентами кадрового потенціалу на те, що поняття кадровий потенціал окрім «сукупних здібностей кадрових працівників підприємства» включає і інші важливі, сутнісні характеристики. На думку В.Ф. Крисько, кадровий потенціал – «це складна соціально-економічна категорія, компонентами якої є ресурси знань, навички, досвід, творчі здібності, психічні і психофізіологічні характеристики працівників, технологічний рівень (спроможність виробничої підсистеми) й економічна компетентність (здатність соціальної підсистеми), культура індивідуумів, гармонізація цілей організації та інтересів її учасників. Завдяки трансформації цих можливостей в актуальність, прояву синергетичного ефекту підсилювального, а не послаблювального характеру досягаються соціально-економічні цілі розвитку підприємств, національної економіки, суспільства в цілому, що в свою чергу спричиняє підвищення рівня кадрового потенціалу». У даному підході звертається на те, що складовою частиною кадрового потенціалу колективу є соціально-економічна сторона. Тобто у кадровому потенціалі підприємства як колективу необхідно виокремлювати складові соціально-економічної сторони.