Характеристика елементів логістичного менеджменту в системі управління діяльністю підприємства
Управління рухом потоку матеріалів і готової продукції є останньою структурою цього підрозділу, й воно може стати “управлінням складським господарством”. Такі структурні підрозділи створюють на великих фірмах. Кожна лінійна ланка такої структури є доволі самостійною, водночас вони діють як єдиний комплекс. Усі координаційні та контрольні функції сконцентровано у головних підрозділах, підпорядкованих безпосередньо управляючому матеріальним потоком. Узгодження дій різних ланок здійснюється у групах планування. Важливе значення має використання спеціалізованої інформаційної системи, що дає змогу здійснювати постійний контроль усіх дій з управління матеріальним потоком і своєчасно вносити корективи.
Підприємства, що виготовляють широкий асортимент продукції й обслуговують значну кількість територіально роз'єднаних споживачів, мають свою розвинуту мережу розподілу, де пріоритетом структурних змін стає концентрація зусиль на зниженні витрат, що виникають у каналах розподілу. Тут значна увага приділяється зосередженню надлишків товарних запасів, використанню прогресивних видів тари та пакування, раціональному розміщенню фірмових магазинів, станцій технічного обслуговування, гарантійних майстерень, регіональних складських комплексів, вибору найкращих маршрутів транспортування. Це важливо як з погляду економізації поставок, так і забезпечення високого стандарту обслуговування. У такому разі поєднуються функції, пов'язані з переміщенням, які в економічному просторі виконують на межі виробничих процесів, тобто відвантаження готової продукції з розташованих на території підприємства складів збуту споживачам продукції, що постачається.
Управління матеріальним потоком сировини та готової продукції дає змогу не тільки об'єднувати в спеціалізованих відділах усі функції, пов'язані з ним, а й орієнтувати їх на виконання широкого кола функцій, що виходять за межі постачання та збуту. Вони беруть також участь у роботі з підвищення загальної ефективності використання товарно-матеріальних ресурсів у фірмах.
Ринкові умови пов'язані з різними змінами, тому однією з умов створення структур управління товарними і матеріальними потоками є їх гнучкість, тобто пристосування до постійної перебудови діяльності корпорацій. Перспективним напрямом розвитку організаційних форм управління товарно-матеріальними ресурсами, особливо у корпораціях, що діють в умовах підвищеної невизначеності, є використання програмно-цільових механізмів.
Удосконалення структур управління товарно-матеріальними потоками можливе через створення різноманітних координуючих механізмів. У разі управління матеріалами це передусім удосконалення системи планування, розподілу й контролю коштів, укладених у матеріальні ресурси, використання різних економічних механізмів або призначення спеціальних керівників-координаторів, що дає змогу, як вважають американські фахівці, забезпечити збалансоване функціонування апарату управління [39, с.11].
Управлінський механізм пов'язаний з упровадженням спеціально розроблених управлінських процедур, основою яких є планування виробництва, збуту, зберігання й транспортування як єдиного матеріального потоку. Поняття «логістична система» може застосовуватися щодо органів управління. З одного боку, це певна кількість структурних елементів, що функціонують для досягнення єдиної мети, а з іншого, - план досягнення суб'єктом управління.
Логістична система - це також організаційний механізм, який, перетинаючи функціональні межі відділів виробничого підприємства, за рахунок більш гнучкої координації спрямовує їх дії на досягнення мети логістики. Логістичний підрозділ є не моно-, а міжфункціональним і відповідає за виконання всього блоку видів діяльності, пов'язаних з матеріальним потоком і необхідних для задоволення попиту споживачів - від вибору постачальників до надання послуг. Відділ очолює керівник матеріального потоку, який визначає оперативні завдання, залагоджує конфлікти, відповідає за вдосконалення системи та кінцеві результати її функціонування. І як важливий член структури управління він підпорядкований першому керівникові підприємства.
Різноманітність особливостей, властивих виробничим підприємствам, розмаїття конкретних проблем, що виникають перед ними, зумовлює багатоваріантність організаційних рішень управління матеріальним потоком. Для матеріаломістких виробництв, особливо підприємств машинобудівного профілю, напрямом “головного удару” організаційних перетворень є концентрація зусиль, спрямованих на скорочення витрат на етапах постачання й виробництва. Таке організаційне рішення є наслідком нерозвиненості власної мережі розподілу більшості машинобудівних підприємств, збутові витрати яких незначні. Однак це не свідчить про те, що ця організаційна перебудова не зачіпає сфери збуту.
