Вдосконалення логістичного менеджменту підприємства
В сучасних умовах існування ринку покупця актуальність логістики обумовлена тим, що на українських підприємствах при побудові організаційних структур управління широко розповсюджений функціональний підхід, при якому, звичайно, проявляється наступне протиріччя. З одного боку, ресурсопотоковим процесам властивий міжфункціональний характер, тобто успішне досягнення мети логістики залежить від діяльності багатьох функціональних підрозділів. З іншого, - децентралізована відповідальність за здійснення логістичних функцій між службами, що мають різні, нерідко протилежні оперативні цілі, робить практично неможливим досягнення мети логістики внаслідок акцентованої уваги на виконанні індивідуальних функцій. Недостатня координація між останніми призводить до збільшення витрат і очевидного зниження прибутку. А втім, саме прибуток, а не локальні досягнення окремих служб є узагальнюючим показником діяльності системи в цілому. Причинами цього є недоліки існуючого організаційно-управлінського механізму. Не є виключенням і підприємство ТОВ “ВО ТЕХНА”.
На даний час проблемами, які потребують вдосконалення, в ТОВ “ВО ТЕХНА” можна назвати такі.
. Управлінський механізм ТОВ “ВО ТЕХНА” характеризується тим, що відсутня точна дата відвантаження товарів. Запуск партій деталей, а також купівля предметів постачання здійснюється не в міру скорочення запасу до точки замовлення, а спорадично. Розміри партій, що закупаються та запускаються - неекономічні. Великі запаси маскують неефективність управлінських процедур. Графік відвантажень не лежить в основі внутрішньофірмового оперативно-календарного планування, не є “точкою відліку” при плануванні матеріального потоку. Оскільки невідомий точний термін відвантаження, то дата випуску готового виробу встановлюється, виходячи з графіку його запуску у виробництво. Потенційний товар виробляється не тоді, коли потрібно споживачеві, а тоді коли це вигідно постачальнику. Отже, недоліки виробничо-збутової координації ТОВ “ВО ТЕХНА” проявляються в неякісному обслуговуванні клієнтів.
Аналіз причин невиконання договірних зобов'язань ТОВ “ВО ТЕХНА” свідчить про те, що більша їх частина обумовлена недоліками внутрішнього порядку, передусім, відсутністю необхідної узгодженості в діях відділу збуту та маркетингу та відділу контролю якості, складу, транспортної та експедиторської служб.
Процес постачання здійснюється за принципом “не точно - вчасно”. Закономірністю є відносні простої. Під відносним простоєм пропонується розуміти господарську ситуацію, при якій планові завдання втрачають регулююче значення і замість того, щоб виробляти необхідні вироби в необхідний час постачаються непотрібні на даний час. Відносні простої сприяють утворенню некомплектних запасів.
Декоративність оперативно-календарних планів виробництва значною мірою обумовлена неузгодженістю процесів виробничого споживання і матеріального забезпечення. Матеріальні ресурси часто закуповуються або не вчасно, або не в тій кількості, чи не тієї якості. Як і колеги із відділу контролю якості, працівники відділу збуту нерідко здійснюють відносні простої, - коли закуповують все, що “попаде під руку”, а не те, що потрібно на даний момент. Складені оперативно-календарні плани постачання, як правило, ілюзорні.
Оскільки в ТОВ “ВО ТЕХНА” не встановлюється точна дата відвантаження, відсутні конкретні терміни запуску-випуску, великою є вірогідність невиконання договорів закупки, то стає зрозумілим, що календарні програми в умовах, коли нічого не робиться “точно вчасно”, нереальні. Величина логістичних витрат на підприємствах достатньо значна, знижувати їх економічно вигідно. Разом з тим, немає достатньої якості обслуговування споживачів. В значній мірі цьому сприяє функціональна організація структури управління, яка використовується на більшості підприємств.
. Організаційний механізм ТОВ “ВО ТЕХНА” характеризується тим, що відповідальність за здійснення виробничих функцій децентралізована. Підприємство має функціональні схеми організації. Його монофункціональні відділи роз'єднані, інформаційні зв'язки розвинуті слабко, а висота розділяючих бар'єрів є дуже високою.
Конкуренція вимагає великих зусиль на координацію. Для організаційної побудови за функціональною ознакою характерними є ряд особливостей: повільний процес прийняття рішень; ієрархічний порядок взаємовідносин; відсутність взаєморозуміння між представниками спеціалізованих служб; слабкі зв'язки по горизонталі; розвинута система вертикальних взаємодій.
Світовий функціональний підхід неминуче призводить до створення організації з рядом спеціалізованих відділів. Їх взаємодія здійснюється за допомогою оперативно-календарного планування. Загальне завдання організації узгодженої роботи підприємства розчленовується. План-графіки ізольовано складаються для окремих функціональних підрозділів. Система планів набуває закінчений вигляд. Як і в будь-якій системі виробляються способи їх самозахисту від руйнування, що робить її дуже консервативною до інновацій, хворобливо реагуючою на кожну зміну: збільшуються матеріальні запаси на усіх етапах “технологічного конвейєру продуктопостачання”; “закриваються очі” на неритмічність; усуваються її наслідки, а не причини.
