Методичні підходи до оцінювання ефективності управління розвитком підприємства
При розгляді ефективності управління, як довготривалого процесу, використання наведених підходів не забезпечить об’єктивне уявлення про якісний стан підприємства та його подальший розвиток, так як наводить результати оцінювання щодо минулого стану. В такому випадку існує необхідність використання динамічних підходів до оцінювання ефективності управління розвитком.
В науковій літературі існує безліч динамічних методів визначення ефективності, що можна згрупувати в рамках таких основних підходів:
· підходу, що визначається шляхом співставлення результату одержаного в процесі діяльності, з витратами, які пов'язані з досягненням даного результату (витратний підхід
);
· підходу, що визначається шляхом співставлення одержаного результату до встановлених цілей (цільовий підхід
).
Ефективність за витратним підходом
визначають через різноманітні показники рентабельності. В даному випадку розгляд ефективності здійснюється в динаміці, однак стосується більшою мірою минулого стану.
Цільова ефективність
на багатьох підприємствах має дискретний якісний характер «виконано-не виконано», що не дозволяє слідкувати за успішністю роботи підприємства чи підрозділу в плані досягнення поставлених цілей. Саме тому визначення ефективності підприємства обмежується оцінюванням лише витратної ефективності. Для оцінки цільової ефективності необхідно відокремлювати показники виконання кінцевих цілей, стратегічних завдань та інших вагомих проміжних етапів.
Мазур І.І. зазначав такі основні фактори цільової ефективності:
· відповідність запланованих цілей вимогам зовнішнього середовища, можливостям підприємства та інтересам персоналу;
· сила та спрямованість мотивацій, які стимулюють членів організації до досягнення цілей;
· адекватність вибраної стратегії поставленим цілям;
· обсяг та якість ресурсів, які використовуються.
Лапигін Ю.Н. підкреслює, що використання цільового та витратного підходів дає змогу визначити лише ефективність поточного функціонування підприємства, а аспект розвитку в умовах конкурентного середовища залишається без розгляду. В зв’язку з цим було запропоновано потребний підхід
до визначення ефективності, що являє собою відношення цілей до потреб, ідеалів для підприємства[8].
Отже, серед існуючої сукупності підходів до оцінювання ефективності управління і досі не сформовано підходу, який би враховував основні характерні особливості розвитку, як процесу. З метою формування такого підходу пропонується провести класифікацію існуючих методик для подальшого поєднання їх переваг (Таблиця 1.2.1).
Таблиця 1.2.1 - Існуючі підходи до оцінювання ефективності управління
Підхід до оцінювання |
Переваги |
Недоліки |
За напрямком оцінки селективний фрагментарний комплексний |
Зручність та оперативність оцінювання Простота розрахунків Цільове оцінювання Системний характер, оцінювання всієї діяльності |
Статичний характер, Відсутність системності Статичний характер, епізодичність, втрата актуальності Статичність та складність розрахунків |
За сферою оцінювання економічний соціальний |
Простота та оперативність розрахунків Вагомість результатів |
Неврахування соціального впливу Якісні вимірники Складність розрахунку |
За способом оцінювання витратний цільовий потребний |
Динамічний характер Простота розрахунків Динамічний характер Динамічний характер Оцінка майбутнього стану |
Розгляд стану в минулому Неврахування потенціалу Невиправданість цілей Складність розрахунків Необ’єктивність еталону |