Система оцінки стратегічного потенціалу підприємства

Кількісну оцінку рівня конкурентного статусу використовують для наступного аналізу причин найбільш істотного розходження між фактичними та потрібними значеннями параметрів стратегічного потенціалу підприємства, виявлення ступеня позитивного (або негативного) впливу зовнішніх факторів на рівень КСП і розробки на основі такого аналізу найбільш актуальних цілей стратегічного розвитку фірми.

Результати оцінки рівня конкурентного статусу зводять в аналітичні таблиці, за допомогою яких аналізують рівень КСП у наступних аспектах:

визначення забезпеченості на кожному етапі ЖЦКПФ елементів СПП ресурсами як по кожному елементу стратегічного потенціалу, так і по кожному виду ресурсу;

визначення рівня КСП, що формується стратегічним потенціалом фірми як по кожному виду ресурсів, кожному етапу ЖЦКПФ, так і стратегічному потенціалу фірми в цілому;

визначення рівня КСП, що формується детермінантами ’’національного ромбу’’ як по кожному детермінанту, кожній фазі ЖЦКПФ, всьому ЖЦКПФ, так і в цілому по всьому ’’національному ромбу’’;

визначення рівня КСП, що формується сукупним впливом внутрішніх і зовнішніх факторів.

Таким чином дана кількісна оцінка конкурентного статусу дозволяє на всіх етапах ЖЦКПФ вести облік складових стратегічного потенціалу та здійснювати пошук сприятливих варіантів перетворення потенційних можливостей у стійкі конкурентні переваги.

Практична складність цього методу полягає в тому, що є досить не простим оцінити стратегічний потенціал фірми, яка володіє, наприклад, декількома значними конкурентними перевагами, життєвий цикл яких різниться, а вплив зовнішнього оточення на них є не однозначним. Тому оцінки показників КС та СПП на основі декількох конкурентних переваг будуть не однакові, а це зумовлює необхідність розрахунку іншого узагальнюючого інтегрального показника як СПП, так і КС.

Серед сучасних досліджень проблеми визначення СПП та його КС заслуговує уваги і робота С.В. Близнюка [11], в якій пропонується дещо спрощена методика оцінки стратегічного потенціалу підприємства, що грунтується на методі експертних оцінок.

Застосування цього методу передбачає:

чітке визначення стратегічної цілі (цілей) розвитку підприємства по можливості у кількісній формі;

визначення рівня відповідності (забезпеченості) кожної складової системи ресурсів (ri R) поставленій цілі;

визначення рівня внеску кожної складової системи ресурсів (ri R) у формування кожної з визначених складових стратегічного потенціалу (pj СПП);

визначення важливості вкладу в досягнення стратегічної цілі кожної з складових стратегічного потенціалу (pj СПП);

інтегральна оцінка важливості значення для підприємства кожної складової системи ресурсів в контексті важливості кожної складової СПП;

визначення потенційного рівня, якого може досягти підприємство по кожній із складових стратегічного потенціалу відносно стратегічної цілі;

визначення інтегральної оцінки відносних потенційних рівнів по кожній складовій стратегічного потенціалу підприємства у досягненні поставленої цілі, а також конкурентного статусу підприємства.

Автор зазначає, що за допомогою цієї методики можливо визначити також і конкурентні переваги підприємства. Тут до КПП відносяться ті можливості (здатності), які мають максимальну оцінку.

Перевагою цієї методики, головним чином, є простота, що і обумовлює можливість застосування такої оцінки стратегічного потенціалу на практиці. Але даний метод аналізу не враховує, що дуже важливо, життєвий цикл конкурентної переваги підприємства з точки зору запобігання втрати КП в перспективі.

Вітчизняний дослідник В.І. Щелкунов пропонує здійснювати оцінку стратегічного потенціалу з використанням нової категорії - його життєвого циклу. При цьому він визначає, що стратегічний потенціал являє собою емерджентну властивість, що формується на основі взаємодії восьми видів (технічний, технологічний, фінансовий, трудовий, інформаційний, управлінський, організаційний та потенціал відношень із зовнішнім середовищем) окремих потенціалів.

Життєвий цикл стратегічного потенціалу грунтується на розбитті осі часу його існування на визначені періоди, що мають однакові властивості (етапи). До цих етапів відносяться: