Дослідження ротації кадрів та наставництва як складових професійного розвитку митного органу

Щоб зайняти посаду керівника, працівник повинен набути певний досвід, пройти відповідні службові сходинки. Нерідко це робиться спонтанно, здібні працівники затримуються на другорядних посадах, аналіз ефективності їх роботи та планування службової кар'єри в багатьох державних органах не здійснюється, що приводить до кадрового застою та помилок при заміщенні вакантних посад.

Невід'ємною складовою системи роботи з кадрами у сфері державної служби, ефективним засобом формування дієвого кадрового резерву є ротація кадрів [8].

Періодична ротація кадрів сприяє запобіганню проявам корупції серед державних службовців, особливо на посадах, які за характером виконуваної роботи і наданих повноважень пов'язані з підвищеним ризиком корупції.

Основними завданнями ротації кадрів є:

· удосконалення кадрового потенціалу з метою створення професійного, дієздатного державного апарату;

· створення підготовленого кадрового резерву для заміщення посад державних службовців, особливо там, де місцеві джерела кадрового поповнення обмежені;

· забезпечення планомірності службової кар'єри для перспективної молоді, формування нового типу управлінців;

· профілактика та запобігання проявам корупції, іншим правопорушенням серед державних службовців;

· забезпечення результативної та стабільної діяльності органів виконавчої влади, зниження рівня плинності кадрів [8].

Ротація кадрів на посадах державних службовців повинна базуватися на принципах законності, демократизму та соціальної справедливості, професіоналізму і компетентності, відкритості та прозорості, соціальної захищеності, добровільності, оптимального поєднання інтересів державного органу та державного службовця.

Дослідження процесу ротації окремих категорій державних службовців показало, що процедура ротації у більшості має негативні наслідки (зміна колективу; тривала адаптація до нового місця роботи; психологічний вплив на стан здоров’я тощо) [63].

Ще однією із проблем ротації є її юридична невизначеність - це переміщення чи переведення на іншу посаду та яким саме законом керуватися під час здійснення ротації кадрів.

Одні науковці [25, с. 392; 53, с. 74]. під ротацією на державній службі розуміють особливий вид переведення на іншу роботу, який здійснюється тільки у випадках, передбачених законом, і не потребує згоди працівника. Але, оскільки ротація пов’язана з переміщенням на іншу роботу, то підстави, порядок проведення та наслідки даного правового явища повинні встановлюватися нормами трудового права. Цей інститут добре відомий законодавству про працю й виражається поняттям «переведення на іншу роботу», та пропонує в цих питаннях керуватися саме нормами КЗпП

Натомість інші [24, с. 126, 128] наголошують, що, перш за все треба виявити цілі та мету ротації. З одного боку, як випливає із законодавства, ротація сприяє запобіганню корупції і така ротація застосовується в межах посади. З другого боку, ротація - це просування працівника на інші посади. Далі, після аналізу цього явища в царині держслужби, дослідниця доходить висновку, що потребує внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо законодавчого унормування ротації державних службовців, які працюють на окремих посадах у випадках, передбачених законами України.

У 2008 році прийнято на службу в митницю 4 співробітника, в порядку ротації (переведення з інших митних органів). Як бачимо процедура ротації ще не широко використовується в роботі митних органів, можливо, через перелічені вище причини.