Напрями вдосконалення професійної підготовки фахівців митного органу

Зміст професійного навчання має бути спрямовано на підвищення професіоналізму, оскільки, компетентність державного службовця - це його здатність до доцільних дій для результативного та ефективного розв'язання ситуацій,

що виникають у процесі виконання службових обов'язків [34].

До компетентності державних службовців включають [35]: знання певних дисциплін, необхідних для професійної діяльності; робота в групі у тісній співпраці та взяття на себе відповідальності за прийняття управлінських рішень по досягненню визначених результатів; самостійна робота без вказівок керівництва; пошук проблем та шляхів її вирішення; аналіз нової ситуації; бути готовим діяти в невизначеній ситуації; уміння спілкуватися з людьми та бути толерантним до міжкультурних відмінностей; соціальні, культурні та комунікативні компетентності.

Формування нових підходів до процесу підготовки посадових осіб митної служби під час професійного навчання направлено на підвищення його якості. Компетентнісний підхід в освіті посадових осіб митних органів означає перегляд освітньої парадигми, творчий синтез традиційних та інноваційних технологій.

У системі підготовки державних службовців у ВНЗ існують практичні протиріччя, що не дають змоги в сучасних умовах забезпечити необхідний рівень професіоналізму. Серед них протиріччя та суперечності між вимогами суспільства потребами особистості та можливостями вищої школи, професійним середовищем фахівця. Подолання цих протиріч полягає в тому, що процес підготовки державних службовців в умовах ВНЗ має бути індивідуально-творчим, що передбачає здійснення професійного становлення майбутнього фахівця в умовах різних видів професійно-орієнтованої діяльності.

Як основну рушійну силу в підготовці сучасного фахівця державної митної служби необхідне формування мотиваційно-споживчого ядра особистості [44]. Для удосконалення професійної підготовки посадових осіб митної служби базовим має стати особистісно-діяльнісний підхід до організації процесу навчання. В рамках цього підходу можливо реально формувати особистість фахівця, здатного адаптуватися в нових умовах, схильного до одержання нових знань і самореалізації у своїй професійній діяльності.

При цьому враховується необхідність формування таких інтегральних характеристик особистості, як орієнтація на суспільні інтереси, свідомість, відповідальність, посилення внутрішньої детермінації соціальної поведінки, самостійність, соціальна відповідальність за наслідки своєї поведінки, уміння прийняти в найкоротший термін оптимальне рішення.

Під час проектування навчального процесу у вищій школі й окремих її елементів при організації діяльності студентів мають враховуватися:

· мотивація особистості (ціннісні орієнтації, цілі),

· якості особистості (здібності, характер, психологічні процеси і стан особистості),

· інтегральні характеристики особистості (самосвідомість, індивідуальний стиль діяльності, креативність як творчий потенціал) [44].

Специфіка роботи митних органів вимагає:

· постійно підвищувати свій професійний рівень, тобто навчатися протягом всього часу перебування на службі в митних органах.

· постійно оновлювати знання та уміння фахівців.

· забезпечувати належний рівень підготовки для виконання професійних завдань та функцій на рівні сучасних вимог.

В умовах інноваційного розвитку економіки найбільш ефективною формою навчання є підвищення кваліфікації, що сприяє якісному виконанню працівниками своїх обов'язків, розширенню меж компетенції, можливості оволодіння новими функціональними обов'язками.

Вивчення навчальних потреб службовців засвідчує про необхідність вдосконалення змісту навчальних програм. Зміст освіти державних службовців потребує зваженого підходу та практичного удосконалення, наповнення знаннями, що дасть можливість працівникам державної служби піднятись на рівень професіоналізму, адекватний вимогам сьогодення [46].

На ефективність вирішення завдань підвищення кваліфікації значний вплив має методика навчання.

Результативності професійної підготовки сприятиме удосконалення змісту професійного навчання, форм організації та методів навчання, професіоналізація викладацького складу (див. табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Напрями удосконалення професійної підготовки