Економічна суть, методичні підходи та управління фінансовими ризиками

(6)

1, I0 - значення фондових індексів відповідно на кінець і початок періоду;m - рівень прибутковості ринку в цілому.

У статистиці ступінь залежності прибутковості однієї акції від рівня прибутковості всього ринку знаходять шляхом побудови регресійних рівнянь типу:

(7)

де у - результуючий показник;

х - впливаючий фактор;

а - вільний член рівняння регресії;

- коефіцієнт регресії;

- похибка.

Найважливішим параметром цього рівняння є коефіцієнт регресії, що показує, наскільки сильно зміна факторного показника х впливає на результуючий показник у.

Таким, чином, коефіцієнт регресії є кількісним вимірником систематичного ризику, що не піддається диверсифікованості. Цінний папір, що має -коефіцієнт, рівний одиниці, копіює поведінку ринку в цілому. Якщо значення коефіцієнта вище 1, реакція цінного папера випереджає зміну ринку як в одну, так і в іншу сторону. Систематичний ризик такого фінансового активу вищий за середній. Менш ризиковими є активи, -коефіцієнти яких нижче одиниці (але вище 0). Концепція -коефіцієнтів становить основу моделі оцінки фінансових активів (Саріtаl Аssets Рricing Моdel, САРМ). За допомогою цього показника може бути розрахована величина премії за ризик, необхідної інвесторами по вкладеннях, що мають систематичний ризик вищий за середній.

Формула визначення необхідної інвесторам прибутковості фінансового інструмента має вигляд:

= rj + (rm - rj)

де rj - безризиковий рівень прибутковості.

Вважається, що інвестори вороже ставляться до зайвого на їхній погляд ризику (гізс ауегзіоп), тому будь-який цінний папір, що відрізняється від безризикових державних облігацій або казначейських векселів, може розраховувати на визнання інвесторів тільки в тому випадку, якщо рівень його очікуваної прибутковості компенсує властивий йому додатковий ризик. Дана надбавка називається премією за ризик, вона прямо залежить від величини -коефіцієнта даного активу, тому що призначена для компенсації тільки систематичного ризику. Несистематичний ризик може бути усунутий самим інвестором шляхом диверсифікованості свого портфеля, тому ринок не вважає потрібним установлювати винагороду за цей вид ризику.