Розвиток мотивації

Дослідження в області розвитку мотивації досягнення також пов'язані з появою програм, заснованих на теоретичних розробках, а саме - на проміжних когнітивних процесах атрибуції успіху, невдачі і самооцінки. У цьому напрямі цікава робота Р. Чармса. Він прийняв за стержневий феномен переживання мотиву досягнення, відчуття причетності і, виходячи з цього, намітив і здійснив програму зміни мотивів досягнення в рамках учбових занять. Особливий акцент робився при цьому на інтенціональності дій і особистій відповідальності за їх результат.

Переживання причетності як планованій меті зміни мотиву досягнення Р. Чармс описував таким чином:

. Ставити собі реалістичні, але високі цілі.

. Знати свої сильні і слабкі сторони.

. Вірити в ефективність власної діяльності.

. Визначити конкретні форми поведінки, що дозволяють досягти своїх намічених цілей.

. Отримувати зворотний зв'язок про досягнення мети.

. Переймати на себе відповідальність за свої дії та їх наслідки і нести відповідальність за дії інших [34, с.562].

Вітчизняні психологи до процесу розвитку мотивації досягнення підходять з позицій характерного для російської психології особистісно-діяльністного підходу. У сучасній вітчизняній психології підкреслюється активна суб'єктна позиція як значимий фактор розвитку і трансформації мотивації. «Спосіб, програма і конкретні життєві цілі, які оцінюються індивідом як оптимально задовольняючі потреби і відносно яких приймаються намір до досягнення, - це й є система мотивів особистості» [1, с. 42].

Кажучи про розвиток мотивації досягнення, багато дослідників мають на увазі перш за все формування активної життєвої стратегії, вироблення моделі поведінки, орієнтованої на досягнення успіху і цілей діяльності. К.О. Абульханова-Славська виділяє наступні ознаки активної життєвої стратегії особистості:

вибір способу життя;

уміння вирішувати протиріччя «хочу - маю»;

творчий пошук і створення умов для самореалізації.

К.О. Абульханова-Славська досліджує активність особистості як суб'єкта діяльності. «Особистість за допомогою своєї активності знаходить предмети, умови і ситуації задоволення потреб, регулює окремі дії і вчинки, і певним чином категоризує, моделює, перетворює дійсність. Активність в широкому сенсі слова - це властивий особистості спосіб організації життя, регуляції і саморегуляції на основі інтеграції потреб, здібностей, стосунків особистості і життя, з одного боку, і вимог до особистості, суспільства і обставин - з іншою» [1 с. 113-114].

Виходячи з даних позицій, доцільно розглянути дослідження Л.М. Мітіної, спрямоване на розвиток характеристик конкурентоспроможної особистості за допомогою спеціально розробленої психологічної технології. Технологія передбачає перетворення мотиваційної, інтелектуальної, афективної і поведінкової структур особистості, внаслідок чого зовнішня детермінація життєдіяльності змінюється на внутрішню. В якості основної психологічної умови розвитку особистості Л.М. Мітіна розглядає підвищення рівня самосвідомості. При цьому вона відзначає, що психологічним фундаментом особистості майбутнього конкурентоспроможного професіонала в будь-якій області людської діяльності виступають такі базові характеристики як особистісна спрямованість, компетентність і гнучкість [17, с.225]. Автор виділяє чотири стадії перетворення особистості і поведінки: підготовка, усвідомлення, переоцінка, дія. Модель об'єднує основні процеси розвитку особистості: мотиваційні (I стадія), когнітивні (II стадія), афективні (III стадія), поведінкові (IV стадія).

О.В. Козієвська розглядає феномен мотивації досягнення у взаємозв'язку з професійною діяльністю індивіда. В якості основного критерію при вивченні і розвитку професійної мотивації досягнення виступає поняття професійного мотиву досягнення, який розуміється як образ тієї якості професійної діяльності, яка стала значущою для професіонала. Критерієм розвитку мотивації автор вважає показники, що дозволяють відрізнити мотиви діяльності досягнення від інших, що виділяються X. Хекхаузеном. У дослідженні було виділено основний фактор, що робить вплив на розвиток мотивації досягнення - професійна самооцінка. В результаті інтеграції всіх вищеописаних феноменів О.В. Козієвська розробляє функціональну структуру процесу розвитку мотивації досягнення під впливом професійної самооцінки у вигляді наступних етапів:

. Проблематизація колишньої системи мотивації досягнення під впливом негативного ставлення до відповідності реального та ідеального образів «Я - професіонал».

. Планування змін в системі мотивації досягнення, здійснюваної на основі ідеального образу «Я - професіонал».

. Реалізація цих змін.

. Закріплення знов виниклої системи мотивації досягнення на основі позитивного ставлення до відповідності реального і ідеального образів «Я - професіонал».

Таким чином, в основі розвитку мотивації досягнення лежить процес моделювання успішного ідеального образу «Я - професіонал» і формування реалістичних уявлень про себе, найбільш відповідних ідеальному образу.