Досвід США та країн західної Європи в нормуванні праці

Іншим способом є кількісне визначення не тільки темпу роботи, але ступеня освоєння стандартного методу праці. Темп і напруженість роботи позначаються терміном «старанність», ступінь освоєння методу праці - «вміння». Крім того, в систему іноді вводяться ще два фактори - «умови праці» та «сталість роботи», які у стійкості хроноряда.

У роботах останніх років коефіцієнт темпу розглядається як інтегрований показник, який враховує вплив різних факторів: темпу рухів, рівня витрачаються фізичних зусиль, виробничих навичок, ступінь професійної придатності даного працівника та ін.

Питання оцінки темпу роботи тісно пов'язані з проблемою перегляду норм, оскільки перевиконання норм може бути результатом як раціоналізації методів праці, так і наслідком підвищення його інтенсивності.

Теоретичним межею максимальної інтенсивності праці вважається робота в темпі, що наближається до темпу машини. Технічно обгрунтована норма, яка називається в літературі "високою нормою", повинна складати 2 / 3 темпу роботи машини на максимальній потужності при управлінні вручну. Середня вироблення навченого робітника-відрядника повинна становити 115% високої норми, для чого темп роботи еквівалентний швидкості ходьби, рівної 6,4-6,5 км / год. Межею виконання високої норми кваліфікованим робітником вважається її виконання на 123-133%, що еквівалентно темпу роботи, відповідного швидкості ходьби 7-7,5 км / год. За підрахунками зарубіжних економістів виконання норми в зазначених межах доступно в середньому 2-3% робітників будь-якого підприємства. Максимальна межа інтенсивності праці еквівалентний ходьбі зі швидкістю приблизно 8 км / годину, що відповідає 143-145% виконання високої норми. Згідно з прийнятими стандартами, «низька норма» повинна дорівнювати не менш 62,5% високої норми, що відповідає темпу роботи, еквівалентному швидкості ходьби, рівною 3,5 км / год. Вироблення, рівна 60% виконання високої норми тягне за собою звільнення працівника. Наприклад, на промислових підприємствах США 81% усіх встановлених норм відносяться до технічно обгрунтованим нормам і лише 19% є дослідно-статистичними

Шляхом контролю жорсткості норм та їх перегляду ведеться досить точний облік використання робочого часу, як і витрачання грошових коштів. Разом з тим підприємець ставить перед нормувальником завдання забезпечення єдності діючих на підприємствах компанії (фірми) норм з тим, щоб не допустити утворення більш-менш «невигідних» робіт з інтенсифікації праці, побоюючись виникнення конфліктних ситуацій.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Розрахунок науково обґрунтованої норми часу на одну операцію,яку виконує основний робітник

Для розрахунку норми часу на одну операцію, використовуємо вихідні дані, наведені в таблиці 4.1

Таблиця 4.1 Вихідні дані