Організація внутрішньофірмового планування

Практика показує, що ОС планування в господарюючих суб'єктів щодо проста. У одних господарюючих суб'єктів планування повністю централізовано лише на рівні вищого керівництва, за іншими - централізація в плануванні підвідомчими підприємствами відносно високу самостійність до прийняття рішень, узгоджується з децентралізацією у керівництві відділеннями із боку вищої адміністрації [16].

Відділення поруч із керівництвом структурними виробничими одиницями (цехами, корпусами, виробництвами, підприємствами) можуть керувати інші види діяльності: постачальницько-сбитовими, науково-дослідними і дослідно-конструкторськими роботами й т. п.

Таке виробничо-сбитовое відділення може об'єднувати групу спеціалізованих підприємств, що характеризує горизонтальну інтеграцію виробництва. Відділення створюються з розширення каналів реалізації продукції і на забезпечення власного виробництва усіма необхідними компонентами: напівфабрикатами, сировиною, тарою, запасними частинами, ремонтної базою, сервісним обслуговуванням продукції і на т.д.

Група багатогалузевих господарюючих суб'єктів об'єднує, зазвичай, великі промислові концерни, котрі за характеру своєї продукції зайняті у двох-трьох і більше галузях промисловості [17].

Прикладом такої форми організації виробництва та планування може бути найбільший у США концерн «General Motors». Його організаційну структуру управління, як і інших американських концернів, складається з чотирьох основних ланок:

) вищої адміністрації, спрямовуюча всю діяльність концерну;

) адміністрації виробничих груп, координуючих діяльність виробничих підрозділів;

) адміністрації відділень, здійснюють керівництво за роботою підприємств;

) адміністрації самих підприємств.

Кожне відділення є комплексом взаємозалежних підприємств, які містяться у різних районах. У нашому розумінні відділення - це велике виробниче об'єднання, до якого входять підприємства двох рівнів. Перший рівень представлений підприємствами з високим рівнем спеціалізації, напівфабрикати. Вони поставляють продукцію на складальні підприємства другого рівня, де виготовляється кінцевий продукт. У цьому сутність вертикальної інтеграції виробництва, у багатогалузевих компаніях, де будується всю систему планування та управління.

Компанії, які відносяться до міжгалузевих суб'єктів господарювання спеціалізуються на випуску продукції, споживаної галузевими і багатогалузевими підприємствами і об'єднаннями. Багатоотраслева компанія може водночас випускати деталі складальні одиниці для автомобільної та авіаційної промисловості, ізоляційні й будівельні матеріали на будівництво, пакувальні матеріали для харчової в промисловості й т. п. [18]. Конкуренцію із боку галузевих і багатогалузевих компаній такі організації витримують з допомогою нижчих витрат внаслідок високої спеціалізації виробництва та масового випуску продукції.

Система планування в міжгалузевих компаніях багато в чому ідентична системі, прийнятої у допоміжних підрозділах великих галузевих і багатогалузевих концернів, що виробляють продукцію у основному задля потреб основних допоміжних підрозділів, і лише частково реалізують інших компаній. Проте за наявності уніфікованих блоків планування навіть у однотипних суб'єктів господарювання є розбіжності у засобах та методів реалізації, що свідчить про сталий розвиток й удосконаленні системи планування відповідно умовами виробництва та довкілля.

Багатоступінчастість в плануванні склалася не відразу, а поступово, зі зростанням компаній, як об'єктивна реакція на умови господарювання, зумовлені довкіллям [19].