Організація внутрішньофірмового планування

трудові (баланс робочої сили в);

фінансові (баланс грошових прибутків і витрат, бухгалтерський баланс, касовий план та інших.);

) нормативний метод, сутність його у цьому, що з плануванні застосовується цілу систему і нормативів використання ресурсів підприємства (добові норми витрат сировини й матеріалів, норми вироблення і обслуговування, трудомісткість, норми чисельності, нормативи використання машин і устаткування, нормативи організації виробничого процесу, тривалість виробничого циклу, запаси сировини, матеріалів і палива, незавершеного виробництва) [23].

Цей метод може успішно застосовуватися лише, якщо використовується прогресивна нормативна база, тобто. коли норми і нормативи переглянуті з урахуванням планованих заході впровадження нової техніки і технології і навіть вдосконаленню організації виробництва та праці;

) Програмно-цільовий метод, переважно використовується у разі планування НТП, оскільки він дозволяє:

зосередити і направити ресурси підприємства виконання найважливіших науково-технічних програм;

забезпечити наскрізне планування - ідеї до впровадження у виробництво;

ув'язати реалізацію науково-технічних програм з планом економічного та розвитку підприємства;

) Метод планування по техніко-економічним чинникам, застосовується у основному плануванні витрат виробництва та реалізації продукції, виробничої програми розвитку й інших розділів плану економічного та розвитку підприємства [24].

У цьому методі планування враховуються такі чинники:

технічні (впровадження нової техніки і технології, нових матеріалів, реконструкція і технічне переозброєння підприємства міста і ін.);

вдосконалення організації виробництва та праці;

зміна обсягу виробництва, такий і асортименту своєї продукції; інфляція;

особливі чинники, пов'язані з специфікою підприємства міста і виробництва.

Цей метод застосовується розробки виробничої програми, плану з праці і кадрам, планів з недоліків виробництва та реалізації продукції [25].

Отже, практика українських компаній переконливо свідчить про необхідність бізнес-планування як інструменту, сприяючого підвищенню ефективності підприємництва, його стабілізації. Бізнес-план можна з повною упевненістю розглядати як форму планування, що визначає зміст цілей і завдань, термін і шляхи їх досягнення. Його значення обумовлене і можливістю використання бізнес-плану як засобу залучення необхідних ресурсів. Але потрібно не копіювати зарубіжний досвід побудови бізнес-плану, а будувати його відповідно до власних потреб.