Регресійні моделі аналізу використання кваліфікаційного потенціалу підприємства

Сучасний стан економічних процесів характеризується високим рівнем динамізму і напруженості та вимагає складних математичних описів внутрішніх взаємодій і зовнішніх зв'язків об'єктів дослідження. Моделювання економічних явищ і процесів в умовах розвитку інтелектуальної економіки набувають особливої актуальності та значення.

Найважливішою проблемою аналітичного моделювання є визначення причинно-наслідкових взаємозв'язків. Аналітична модель може складатися з системи взаємозв'язаних рівнянь, які відображають існуючі умови та чинники та їхній вплив на результуючий показник. Другим завданням є специфікація математичної форми рівнянь.

Кваліфікаційний (інтелектуальний) потенціал господарських систем - це можливості, надані трудовими ресурсами у даний час і в майбутньому, та можуть бути використані для вирішення якогось завдання або для досягнення певної мети.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.

Дескриптивні моделі є основними. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний і горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки до звітності. Дескриптивні моделі ґрунтуються на використанні інформації з бухгалтерської звітності.

Предикативні моделі - це моделі передбачувального, прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів і прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширені з них: розрахунки точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресійні моделі).

Нормативні моделі - це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними (розрахованими на підставі нормативу). Ці моделі використовуються найчастіше у внутрішньому фінансовому аналізі, їхня суть полягає у встановленні нормативів для кожної статті витрат щодо технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.

Фінансовий аналіз значною мірою базується на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей.

Проблематика факторного аналізу інтелектуального потенціалу персоналу підприємства розглядається багатьма вітчизняними вченими.

У ході аналізу фінансового стану можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу, їхня кількість і широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями у кожному конкретному випадку.

Методологія аналізу інтелектуального потенціалу (ІП) передбачає наявність таких положень:

ІП розглядається як складна динамічна система, здатна до саморозвитку;

важливим аспектом методу аналізу ІП є поділ на елементи і визначення структури показників аналізу й оцінювання.

Для формального опису процесу аналізу інтелектуального потенціалу необхідно визначити простір, у якому відбувається досліджуваний процес.

Витратний метод аналізу та оцінки інтелектуального потенціалу персоналу передбачає використання даних:

· про нематеріальні активи як придбані інтелектуальні авуари;

· адміністративні витрати, які відображають рівень адміністрування та ефективність управління;

· витрати на персонал, які визначають ступінь використання людського капіталу в структурі інтелектуального потенціалу підприємства.

Побудуємо модель лінійної багатофакторної регресії, за допомогою якої визначимо ступені впливу деяких показників діяльності підприємства на величину чистого прибутку, як результуючого показника його діяльності:

ЧП = b0+b1НА + b2АВ + b3ВП + ε,, (3.1)

де ЧП - чистий прибуток; НА, АВ і ВП - нематеріальні активи, адміністративні витрати і витрати на персонал відповідно; b0, b1 b2, b3 - невідомі параметри (коефіцієнти лінійної регресії); ε - випадкова величина (помилка регресії). Запишемо модель у такому вигляді:

ЧП’ = b0+b1НА + b2АВ + b3ВП + ε, (3.2)

де ЧП’ - оцінка для ЧП.

За допомогою пакету Microsoft Excel на основі даних про фінансову діяльність ХК «АвтоКрАЗ» (табл. 3.1) побудуємо множинне рівняння регресії залежності чистого прибутку від наведених вище чинників і проведемо необхідні розрахунки з метою перевірки адекватності побудованої моделі.