Вдосконалення ціннісних характеристик менеджменту ТОВ «Центрумікс Трейд»

Дослідження організаційного розвитку ТОВ «Центрумікс Трейд» виявило значні недоліки як у практиці управління розвитком підприємства.

Система менеджменту розвитку підприємства відіграє роль основного фактора забезпечення конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі за умов наростання динамічності економічних відносин, постійного виникнення нових інституційних утворень. Відзначимо, що під розвитком підприємства розуміти сукупність змін у виробничо-комерційній системі, зумовлені різними чинниками, які призводять до переходу підприємства з одного відносно стійкого стану до іншого. Об’єктом управління у цьому випадку являється зміни у виробничо-комерційній системі підприємства, а суб’єктом - менеджмент вищої ланки управління та власники бізнесу.

Подолання основних проблем розвитку ТОВ «Центрумікс Трейд» повинно базуватися на потужних і комплексних методологічних розробках, які враховували б системний характер економічних явищ, інституційну складову господарських відносин, індивідуальні цільові орієнтири власників і дозволили б використати світові науково-технічні досягнення з урахуванням вітчизняних особливостей ведення бізнесу.

Виходячи з наведеного визначення, оцінка та управління розвитком повинна базуватися на:

Єдиному розумінні підприємства, як виробничо-комерційної системи та процесів, що в ній відбуваються, мети її існування та можливих способів організації.

Системі аналітичних індикаторів, побудованої на універсальних критеріях оцінки, яка б дозволяла фіксувати зміни виробничо-комерційно системи підприємства.

Визначених нормативних значеннях аналітичних індикаторів, що дозволили б ідентифікувати стани виробничо-комерційної системи підприємства, як відносно стійкі.

Створених механізмах ініціації та припинення змін виробничо-комерційної системи підприємства, що враховували б специфіку їх діяльності та цільові орієнтири розвитку.

Дослідження організаційного розвитку підприємства можливе на двох концептуальних постулатах, які у своїй основі мають фундаментальні філософські закони. Аналіз наукових публікацій щодо природи, ефективності і якості розвитку підприємств дає можливість зробити висновок щодо існування двох крайніх трактовок цього феномену. Розвиток усіх об’єктів у світі сприймається людиною з позицій власного життя та пульсації матерії. Це означає, що розвиток підприємства можна розглядати як траєкторію «життя» (існування) об’єкту, або як відсутність будь-яких змін у природі.

Незалежно від другорядних ознак поняття більшість науковців визначає розвиток лінійно. Як наслідок, має місце велика кількість спроб виокремлення етапів розвитку, його циклів і траєкторії, взагалі. Іншими словами, розвиток підприємства відтворює траєкторію досягнення стратегічних цільових орієнтирів. Метою управління у такому випадку слід вважати максимально коротку (ефективну) траєкторію (стратегію) досягнення цільових орієнтирів і мінімізацію відхилень від неї. Прикладом такого розуміння процесів змін у виробничо-комерційній системі підприємства є теорія «спрямованого розвитку» і концепція «життєвого циклу», описані у теоретичному розділі роботи. Теорія «циклічного розвитку» може бути віднесена до цього підходу частково через необхідність пояснення причин повторення циклів.

Альтернативою лінійного розуміння феномену розвитку підприємства є підхід відносної незмінності економічних систем, розвиток яких відбувається за рахунок залучення до їх господарського простору більшої чи меншої кількості об’єктів (ресурсів, споживачів тощо) економічного оточення. Розвиток підприємства у цьому випадку трактується як явище «пульсації» його виробничо-комерційної системи. Такі міркування досить часто служать для пояснення причин існування економічних циклів, які через певні проміжки часу повторюють стан підприємства.

Незалежно від базового підходу до управління організаційним розвитком підприємства, воно повинно базуватися на використанні вартісних та індексних (відносних) оцінках його параметрів. Таким чином ми зможемо створити об’єктивні та універсальні механізми, що дозволять уникнути залежності від рівня кваліфікації менеджерів і власників підприємств при їх практичному використанні. Необхідність використання саме вартісних одиниць виміру визначається існуючою сьогодні практикою економічного обліку та аналізу, де вся первинна інформація фіксується за її вартісним еквівалентом. Така ситуація вимагає співставності індикаторів управління розвитком із вже використовуваними на підприємстві показниками. Вартісний підхід дозволить спростити впровадження спеціальних механізмів менеджменту розвитку у систему управління підприємством.