Сутність поняття мотивація, її стратегічна роль і значення

Відповідно до процесуальних теорій поводження особистості є також функцією його сприйняття й очікувань, пов'язаних з даною ситуацією, і можливих наслідків обраного їм типу поводження.

Модель Портера-Лоулера. Лайман Портер й Эдвард Лоулер розробили комплексну процесуальну теорію мотивації елементи теорії очікувань й теорії справедливості. У їхній моделі, фігурує п'ять змінних: витрачені зусилля, сприйняття, отримані результати, винагорода, ступінь задоволення. Відповідно до моделі Портера-Лоулера, досягнуті результати залежать від прикладених співробітником зусиль, його здатностей і характерних рис, а також усвідомлення їм своєї ролі.

Рівень прикладених зусиль буде визначатися цінністю винагороди й ступенем упевненості в тім, що даний рівень зусиль дійсно спричинить цілком певний рівень винагороди. Більше того, в теорії Портера-Лоулера встановлюється співвідношення між винагородою й результатами, тобто людина задовольняє свої потреби за допомогою винагород за досягнуті результати.

Для того щоб краще зрозуміти, як Портер і Лоулер пояснили механізм мотивації, давайте послідовно розберемо їхню модель елемент за елементом.

Відповідно до моделі Портера-Лоулера результати, досягнуті співробітником, залежать від трьох змінних: витрачених зусиль , здатностей і характерних рис людини , а також від усвідомлення їм своєї ролі в процесі праці .

Рівень затрачуваних зусиль у свою чергу залежить від цінності винагороди і того, наскільки людина вірить в існування міцної зв'язку між витратами зусиль і можливою винагородою.Досягнення необхідного рівня результативності може спричинити внутрішні винагороди , такі, як почуття задоволення від виконаної роботи, почуття компетентності й самоповаги, а також зовнішні винагороди , такі, як похвала керівника, премія, просування по службі.Справа в тому, що ці винагороди відбивають можливості винагороди, обумовлені керівником для даного співробітника й організації в цілому. Взаємозвьязок між результативністю й винагородою, сприйманою як справедливе , показує, що відповідно до теорії справедливості, люди мають власну оцінку ступеня справедливості винагороди, видаваного за ті або інші результати. Задоволення - це результат зовнішніх й внутрішніх винагород з урахуванням їх справедливості. Задоволення є мірилом того, наскільки коштовна винагорода насправді [42,c.65-83].