Теоретичні основи дослідження механізму трансформації корпоративної культури організації
• цінності, соціальні установки;
• моральні принципи й ділова етика;
• методи мотивації працівників;
• організація праці й способи контролю;
• стиль керівництва;
• шляхи вирішення конфліктів;
• способи прийняття рішень;
• комунікації.
Культура проявляє себе різними способами, деякі з них чітко виражені, інші - важкозрозумілі Багато про що говорить архітектура. Класичні фасади, мармурові холи офісів багатьох банків - данина традиціям, консерватизму, солідності й респектабельності. Показовим є рекламний і інформаційний матеріал, що випускає організація. Щорічні звіти, брошури, проспекти, каталоги несуть у собі інформацію про культурні цінності організації. Вони показують, на що орієнтовано компанію: на клієнта або на власні результати, які принципи лежать у її діяльності. [5, c. 68-74]
Культура організації - один з факторів конкурентоздатності комерційної організації; фактор успіху, ефективності діяльності, а часом і виживання. Культура організації стає все більшою мірою предметом турботи менеджерів усього світу. Культура організації - це складний феномен. У неї входять норми, принципи, правила, цінності, ідеали, мова, жаргон, історія організації, легенди, образи, символи, метафори, церемонії, ритуали, форми винагород і заохочень, розташування, будинок, оточення. У відмінності від національної культури, що носить досить інерційний характер, культура організації може значно змінитися протягом нетривалого часу (місяці, роки). Методи формування позитивної культури організації, як правило, носять неформалізований характер, однак, незважаючи на це, є численні приклади потужної й цілеспрямованої зміни культури багатьох організацій. Сучасний період розвитку практики й теорії менеджменту все частіше називають «культурною революцією» у менеджменті.
Перенесення все більшого числа наукомістких і «персонало-містких» технологій залежить від наявності відповідної позитивної культури організації. Прикладами можуть слугувати масове виготовлення технічно складних виробів, високоякісні послуги, успішне функціонування урядових закладів.
Культура конкурентоздатних компаній має явно виражену орієнтацію на майбутнє. Більшість рішень приймаються в умовах високого ризику. Співробітники працюють ґрунтовно, обачно, обережно, з терпінням й цілеспрямовано. Вони змушені переборювати тривалий період невизначеності в умовах мінімального зворотного зв'язку або її повної відсутності. Ця культура розвиває ініціативу, творчість, а також колективізм і групову діяльність.
Таким чином, організація може формувати і змінювати її культуру двома способами:
• перетворюючи й демонструючи необхідні норми, цінності й принципи;
• формуючи й змінюючи «вторинні» ознаки культури
Перший спосіб може реалізовуватися через публічні заяви, виступи й особистий приклад, що свідчать про послідовний інтерес керівництва до первинних цінностей. Якщо щоденні дії менеджерів в організації відповідають цінностям, що заявлені ними, то це, безумовно, сприяє розвитку культури і її вдосконаленню. Керівники можуть відкрито виступати із заявами в засобах масової інформації і на спеціальних зборах, розкриваючи встановлені цінності. Останні не повинні бути секретом компанії або організації. [13, c. 554]
Другий спосіб припускає можливість через маніпулювання зовнішніми атрибутами культури організації впливати на базові припущення. У рамках цього способу відбувається створення й вироблення зразків поведінки, введення крок за кроком умов взаємодії людей.
Організаційна культура має принципове значення для вивчення історії та шляхи розвитку компанії, трансформації системи відносин. Основу організаційної культури компанії закладають її засновники, визначаючи майбутні ключові моменти розвитку і зміни.
Едгар Шайн говорить про те, що на складання організаційної культури впливають кілька груп факторів, надаючи значення труднощів, з якими стикається компанія в процесі свого розвитку:
. Труднощі зовнішньої адаптації, тобто все те, що пов'язано з її виживанням. Це, наприклад, ринок, на якому треба знайти свою нішу, зайняти позицію в конкурентній боротьбі, побудувати відносини з клієнтами і т.д. При успішному подоланні цих труднощів, компанія здатна досягти згоди щодо цілей і засобів їх досягнення, визначити критерії оцінки результатів роботи, може коригувати дії людей і напрямків розвитку.
