Аналіз застосування і вдосконалення механізму трансформації корпоративної культури організації в системі управління підприємством «Норіс»

Тому на українських підприємствах галузі поступово починають з’являтись об’єктивні передумови формування корпоративної культури, які полягають зокрема в тому, що пріоритет в економічних процесах повинен надаватись працівникам. Якщо

Україна намагається стати повноправним членом Світової організації торгівлі, то даний процес буде неможливим без докорінної перебудови ведення економічної діяльності на кожному підприємстві. Для того, щоб вітчизняні підприємства галузі машинобудування були конкурентоспроможними на світовому ринку, рівень їх розвитку потрібно вдосконалювати у відповідності до загальноприйнятих світових стандартів. Щоб Україна не стала країною, куди високорозвинені країни спрямовували б непотрібні та шкідливі продукти свого виробництва, потрібно докорінно перебудовувати виробничу та економічну діяльність підприємств, спрямовуючи їх розвиток на запровадження новітніх досягнень у галузі науки та техніки [3, c. 232-233].

Узагальнюючи все вищесказане, висловлюємо думку про те, що розвиток людського потенціалу є головною передумовою та необхідністю формування корпоративної культури на українських підприємствах галузі.

Ми також приходимо до невтішного висновку, що переважна більшість підприємств у своєму розвитку ще не досягли того рівня, який би дозволяв їм ефективно втілювати основні принципи корпоративної культури та отримувати позитивний результат від даного процесу. Головною перешкодою на цьому шляху є те, що керівники підприємств галузі намагаються якомога швидше отримати максимальний прибуток, не враховуючи інтересів працівників та їх проблем, і навіть інтересів суспільства.

На багатьох підприємствах галузі взагалі не зважають на думку рядових працівників та колективу в цілому. Відсутня база соціального захисту, яка працювала за радянських часів, і була зруйнована за часів

перебудови та перехідного періоду. Повністю нівелювалось значення профспілок, які нерідко вже не відіграють майже ніякої ролі у відносинах між

керівництвом та

працівниками, а тільки працюють над вирішенням своїх меркантильних проблем, повністю підкоряючись керівництву. Можна також сказати, що в Україні ще не сформувались певні правила ведення бізнесу, згідно яких всі суб’єкти економічної діяльності були б зобов’язані діяти в певних межах і за певними правилами.

Головними причинами такої ситуації ми вбачаємо те, що перш за все в Україні не сформувалась чітка та стала законодавча система, яка була б головним арбітром у даних процесах. Також негативом є те, що державна бюрократична машина не сприяє цивілізованому розвитку українських підприємств, а спрямовує їх діяльність у потрібному їй напрямку. Тому, відповідно, підприємства галузі перебувають в різних умовах - одні, маючи надійну підтримку в чиновників за певну плату, не переймаються ринковими проблемами, а інші вимушені шукати різні виходи, щоб вижити на ринку[4, c. 158-198].

Такий стан розвитку економіки ніяк не може сприяти швидкому впровадженню корпоративної культури на українських підприємствах. Але, все ж таки, дана ситуація поступово змінюється на краще, формуючи підґрунтя для майбутнього стабільного розвитку.