Економіко-організаційна сутність логістичних систем

Якісна характеристика системи як одного цілого, тобто частина її системних властивостей, може залежати від якісних характеристик елементів, що входять до неї, здатності адаптуватися до базової системи її логістичних ланцюгів.

Дослідники зазначають, що практика формування системних змін може здійснюватись як еволюційно, тобто шляхом поступових якісних змін системи, адекватних її кількісним змінам, так і революційним шляхом, коли якісна форма системи є доволі консервативною щодо змінного кількісного змісту, відстає від нього та його вимог. Це призводить до імпульсивного переходу кількості у нову якість через насильницьке руйнування старої форми та її заміни новою формою або системою.

Логістичні системи функціонують в умовах невизначеності, турбулентності зовнішнього середовища для кон'юнктури ринку. Тому за цих обставин неодмінною якістю логістичної системи є її здатність до адаптації. Висока надійність та забезпечення стійкості - один з фундаментальних принципів її функціонування.

Схематично функції логістичної системи відображено на рис. 1.2

Рис. 1.2 - Функції логістичної системи

Якісний склад елементів та їх чисельність характеризують у сукупності заданий або бажаний результат взаємодії та є внутрішньою субстанцією системи.

Логістичні системи поділяють на макрологістичні та мікрологістичні, а також зовнішні та внутрішні (Додаток В) [34, с.242].

До мікросистем належать системи, що вирішують питання, пов'язані з управлінням та оптимізацією матеріального та супутнього йому потоків у процесі виробництва, забезпечення та збуту.

Макрологістична система діє на міжрегіональному, регіональному та міжнародному рівнях і пов'язана з управлінням матеріальними та транспортними потоками, що діють на цих рівнях.

Внутрішні логістичні системи оптимізують матеріальні потоки у межах технологічного циклу виробництва продукції. Основними завданнями внутрішньої логістичної системи є скорочення рівня запасів матеріальних ресурсів і зменшення незавершеного виробництва, прискорення обігу оборотного капіталу фірми, зменшення тривалості виробництва, контроль та управління рівнем запасів матеріальних ресурсів, оптимізація роботи технологічного (промислового) транспорту. Критерієм оптимізації функціонування внутрішньовиробничих логістичних систем є зменшення собівартості продукції та скорочення часу виробничого циклу під час забезпечення заданого рівня якості готової продукції.

Зовнішні логістичні системи вирішують завдання, пов'язані з управлінням та оптимізацією матеріальних і супутніх потоків від їх джерела до пунктів призначення.

Основними завданнями зовнішніх логістичних систем є раціональна організація руху матеріальних ресурсів і готової продукції у товаропровідних мережах, оптимізація загальних витрат, пов'язаних з логістичними операціями окремих ланцюгів логістичної системи, скорочення часу доставки матеріальних ресурсів і готової продукції та часу виконання замовлень споживачів.

Інтегровані мікрологістичні системи визначаються виробничо-розподільчим циклом, який передбачає процеси закупівлі матеріальних ресурсів та організацію забезпечення, внутрішньовиробничі логістичні функції, розподільчі логістичні операції під час організації продажу готової продукції споживачам і післяпродажний сервіс.

У цьому разі логістичний менеджмент є таким управлінським підходом до організації роботи фірми та її посередників, який забезпечує найповніше врахування тимчасових чинників у процесах оптимізації управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками. Визначальними у формуванні інтегрованих логістичних систем є концепції мінімізації загальних логістичних витрат і концепції управління якістю на всіх етапах виробничо-розподільчого циклу.

Ланцюги логістичної системи можуть бути як внутрішньофірмовими підрозділами (транспортними, виробничими, складськими, вантажопереробними), так і самостійними організаціями (посередниками), які виконують ті чи ті логістичні операції та функції.