Економіко-організаційна сутність логістичних систем
Ланками логістичної системи можуть бути підприємства-постачальники матеріальних ресурсів, вироблених підприємствами та їх підрозділами, а також збутові, торговельні, посередницькі організації різного рівня тощо.
Перерахуємо реальні ланки, з яких може складатися логістична система:
різні форми власності та організаційно-правова форма.
різні потужності, концентрації, дослідне обладнання, яке використовується, ресурси, що споживаються.
різноманітність технічних засобів та їх розміщення на великій території.
екстериторіальність і висока мобільність транспортних засобів.
залежність результатів діяльності від безлічі зовнішніх чинників.
Крім того, необхідно враховувати, що більшість ланок логістичної системи є синтезом суб'єктів та об'єктів логістичного управління та організаційно-функціональних структур і локальних критеріїв оптимізації витрат, пов'язаних з логістичними операціями або функціями окремих ланок логістичних систем і тотальних витрат, скорочення часу доставки матеріальних ресурсів і готової продукції, часу виконання замовлень споживачів, управління запасами матеріальних ресурсів та готової продукції, забезпечення високого рівня сервісу.
Виокремлення комплексних логістичних функцій спричинило до появи зовнішніх логістичних систем фізичного розподілу, дистрибуції, забезпечення (закупівлі) тощо.
Як зазначалося, у літературі з логістики використовують поняття глобальних макрологістичних систем, до яких належать державні (транснаціональні) логістичні системи, що формуються на рівні країни загалом, міждержавні логістичні системи, що охоплюють кілька країн, і трансконтинентальні, створені у межах кількох континентів [28, с.30].
Мета створення макрологістичних систем може значною мірою відрізнятися від мети та критеріїв поєднання макрологістичних систем. Макрологістичною вважають систему, метою якої не є збільшення прибутку або досягнення яких-небудь інших корпоративних цілей організації бізнесу. Вона створюється на рівні територіального або адміністративно-територіального утворення для здійснення соціально-економічних, екологічних, військових та інших завдань. В більшості випадків критерій мінімуму загальних логістичних витрат використовується при синтезі макрологістичних систем. Зазвичай у процесі формування макрологістичних систем критерії визначають економічними, соціальними політичними та іншими цілями. Наприклад, для поліпшення екологічної ситуації в регіоні може бути створена макрологістична система оптимізації транспортних (вантажних) регіональних потоків, оптимізації здійснення маршрутів, перехід на інший вид транспорту.
У макрологістичних системах можуть вирішуватися завдання, пов'язані з формуванням міжгалузевих матеріальних балансів, вибором виду, форм забезпечення та збуту продукції, груп споживачів і виробників, розміщенням складських комплексів загального використання, вантажних терміналів, логістичних центрів, вибором виду транспорту та транспортних засобів, організацією транспортування та координацією роботи різних видів транспорту в транспортних вузлах, оптимізацією адміністративно-територіальних дистрибуційних систем для багатоасортиментних магістральних потоків.
До глобальних логістичних систем належать системи, які формуються транснаціональними компаніями, міждержавними або трансконтинентальними організаціями.
Глобальною логістичною системою можна назвати макрологістичну систему, що формується урядовими інститутами, об'єднаннями та організаціями, які займаються міждержавною діяльністю, а також іншими структурами на території двох або більше країн.
З позицій логістики, істотною є різниця між глобальною компанією та компанією, чиї інтереси пов'язані лише з операціями на міжнародних ринках. Глобальні компанії формують стратегію конкурування, ґрунтуючись на врахуванні всіх світових ринків, що дає змогу найповніше використовувати можливості нових ринків. Такі компанії, реалізуючи цю стратегію, впливають на встановлену в галузі рівновагу. Компанії, які діють на міжнародних ринках, на відміну від глобальних компаній, не здійснюють координацію окремих локальних стратегій з метою розробки єдиної глобальної стратегії.