Економіко-організаційна сутність логістичних систем

Рис. 1.4 - Види мікрологістичних систем [26, с.40]

Логістична система є адаптованою, зі зворотним зв'язком і виконує ті чи ті логістичні функції та операції. Вона зазвичай складається з кількох підсистем, зокрема й функціональних та забезпечуючих (інформаційна, правова, кадрова тощо) і має розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем.

Залежно від виду логістичних ланцюжків у системах останні поділяють на системи з прямими зв'язками, гнучкі та ешелонні (Додаток Г) [34, с.139].

Гнучка логістична система (Flexible Logistical System) - це система, у якій матеріальні потоки доводяться до споживача як за допомогою безпосередніх зв'язків, так і за участі посередників. Прикладом такої системи може бути постачання запасних частин, за якого деталі епізодичного попиту відвантажують безпосередньо з центрального складу та відправляють на адресу одержувача, а деталі стандартного та підвищеного попиту - зі складу посередника.

Логістична система з прямими зв'язками (Direct Logistical System) - це система, в якій матеріальний потік доводиться до споживача без участі посередників на основі безпосередніх господарських зв'язків.

Ешелонна логістична система (Echelon Logistical System) - це система, за якої матеріальний потік на шляху від виробника до споживача проходить принаймні через одного посередника. Останніми роками на західному ринку транспортних і складських послуг підвищують вимоги до комплексності та якості надання таких послуг. Це, своєю чергою, вимагає формування комплексних логістичних систем.

Логістичні системи, які здійснюють постачання сировини та матеріалів у цехи згідно з графіками, що розробляє заготівельна ланка, називаються виштовхуючими. Логістичні системи, в яких постачання сировини здійснюється відповідно до замовлень цехів - споживачів цих матеріалів, називають тягнучими.

Виштовхуюча логістична система передбачає подачу матеріалів до місця обробки згідно з затвердженим графіком, а при тягучій логістичній системі матеріали до місця обробки надходять згідно з замовленнями цих ланок. Тобто, коли в першому випадку вони виштовхуються на виробничі місця, то в другому - матеріали витягаються самими виробничими ланками.

За останні роки на західному ринку транспортних та складських послуг спостерігається тенденція до підвищення вимог щодо комплектності та якості таких послуг. Це, в свою чергу, створює передумови для створення комплексних логістичних систем, які охоплюють багато функціональних завдань. Перелік таких завдань в умовах ринкової економіки наведений на рис. 1.5.

Рис. 1.5 - Основні завдання логістичних систем [23, с.55]

У виконанні перелічених вище функцій важливу роль відіграють показники, які характеризують процеси, що розглядаються. Деякі з цих показників характерні і для вітчизняної практики, а деякі нові, чим заслуговують особливої уваги. Але всі вони достатньо загальні. Є ще цілий ряд показників, що використовуються логістичною службою для розв'язання конкретних завдань. Наприклад, при виборі логістичних систем використовують показники, що дають у сукупності якісну оцінку усієї системи.

На ряді цих критеріїв базується селекція типу логістичної системи, її міцність та технічне оснащення. Найголовнішим з перерахованих вище критеріїв є надійність. Підсумовуючи, зазначимо, що завданням будь-якої логістичної системи є забезпечення своєчасної, надійної, мінімально витратної доставки до пункту призначення необхідного товару у неушкодженому стані. Вибір типу логістичної системи залежить від комплексу функцій, що вона виконує, та ряду критеріїв, які їх характеризують (рис. 1.6).

Межі логістичної системи визначають за циклом обігу засобів виробництва. Спочатку купують засоби виробництва, які у вигляді матеріального потоку надходять від однієї до іншої логістичної системи, складуються, обробляються, зберігаються, а потім переходять з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, що надходять до логістичної системи.