Економіко-організаційна сутність логістичних систем

Глобальні компанії використовують сировинні ресурси, розташовані у різних країнах світу, визначають місцезнаходження основних торгових баз і центрів дистрибуції з урахуванням глобального підходу та пристосування існуючого логістичного підходу та логістичних технологій до умов нових ринків.

Логістика та маркетинг формують цілі стратегії у глобальних компаніях, узгоджують діяльності технологій маркетингу та логістики, при цьому логістика є глобальним фундаментом, який формує роботу інших систем. Сама логістична система сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства.

Компанії, що працюють на глобальних ринках, зазвичай ускладнюють логістичну мережу та збільшують витрати на її обслуговування. В результаті зростає час виконання замовлень і рівень запасів. За таких умов для успішної діяльності в середовищі, для якого основним чинником є час, фірми виокремлюють логістичний менеджмент як систему, що зменшує час виконання замовлення та забезпечує підприємства, які виробляють окремі партії для географічно відокремлених районів.

На погляд автора, вдалу класифікації логістичних систем дали В.Н.Сергєєв, А.А. Низим, П.А. Ельяшевич (рис. 1.3). На рисунку подано класифікацію логістичних систем, які складаються з макрологістики та мікрологістики.

Одночасно слід відмітити, що мікрологістика є складовим елементом макрологістики, оскільки макрологістика, керуючи мікрологістиками різних підприємств та фірм, виробляє та досліджує загальні проблеми та подає шляхи їх вирішення.

Рис. 1.3 - Класифікація логістичних систем [26, с.39]

Світова практика створення логістичних систем управління показала, що логістичні принципи управління виробництвом і роботою інших організацій в сучасних умовах можна розглядати як найважливіші магістральні напрями нормалізації розвитку з метою посилення режиму економії трудових, матеріальних, грошових та енергетичних ресурсів, підвищення ефективності управління на різних рівнях, забезпечення потрібної кількості споживчих благ.

Позаяк найпоширенішими логістичними системами є мікрологістичні, розглянемо їх більш докладно (рис. 1.4).

Логістична система підприємства складається з матеріальних засобів, що забезпечують рух товарів логістичним ланцюгом (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління всіма ланками цього ланцюга.

Мета логістичної системи - доставка у задане місце необхідної кількості та певного асортименту товарів і виробів, максимально підготовлених до виробничого чи особистого споживання при заданому рівні витрат. Інакше кажучи, мета логістики - доставка вантажів “just in time” (точно у строк) при мінімальних витратах трудових та матеріальних ресурсів. Постачання матеріалів, сировини, готової продукції точно у строк сприятливо впливає на функціонування всієї логістичної системи, дає змогу значно скоротити запаси на складах виробничих підприємств, а, отже, задовольняє споживачів.

Логістика повною мірою працює на споживача. Тому вважають, що реалізація функцій збуту у сфері логістики здійснюється завдяки додержанню шести умов: вантаж, якість, кількість, час, витрати та пункт призначення. Для досягнення ефекту логістичні системи оптимізують матеріальні потоки, сприяють здійсненню комплексу заходів, пов'язаних з раціоналізацією тари та пакування, уніфікацією вантажних одиниць, у тому числі пакетизацією та контейнеризацією перевезень, налагодженням ефективної системи складування, оптимізацією кількості замовлень та рівня запасів, плануванням найвигідніших маршрутів переміщення вантажів на складських об'єктах підприємств та за їх межами на магістральному транспорті.

Основу побудови та функціонування логістичної системи становлять вагомі концептуальні фактори: реалізація системного підходу, що має свій вияв насамперед в інтеграції та чіткості взаємодії всіх елементів логістичної системи. Цей фактор знаходить своє відображення у розробці і впровадженні єдиного технологічного процесу виробничо-транспортної системи, у переході від окремих видів устаткування до створення виробничо-складських та виробничо-транспортних систем. Для сучасної логістики в умовах високого рівня автоматизації притаманна індивідуалізація вимог до технологічного і підйомно-транспортного устаткування та промислової продукції, тобто відмова від універсальності на користь більш повної відповідності устаткування конкретним умовам. При створенні логістичної системи та проектуванні її окремих елементів слід передбачити вимоги гуманізації технологічних процесів щодо створення сучасних умов праці та уникнення несприятливого впливу на довкілля. Однією з обов'язкових умов тут є врахування сукупних витрат протягом усього логістичного ланцюжка з орієнтацією на ринок, розвиток послуг на сучасному рівні, забезпечення гнучкості, надійності та високої якості. Логістичні системи функціонують в умовах невизначеності, турбулентності зовнішнього середовища та кон'юнктури ринку. Тому неодмінною якістю логістичної системи є її здатність до адаптації. Висока надійність та забезпечення стійкості - один з фундаментальних принципів її функціонування [26, с.26].