Економіко-організаційна сутність логістичних систем

Мікрологістична система може бути як внутрішньою (виробнича), так і зовнішньою (матеріально-технічного забезпечення та збуту).

Макрологістичні системи класифікують залежно від наведених нижче ознак:

. На основі адміністративно-територіального поділу країни (районні, міжрайонні, місцеві, обласні, регіональні, міжрегіональні).

. На об'єктивно-функціональній (макрологістичні системи для групи підприємств кількох галузей, відомчі, галузеві, міжгалузеві тощо).

. На рівні країни (транснаціональні, міждержавні).

Окремо слід виокремити глобальні логістичні системи.

Під час формування мікрологістичних систем критерієм оптимальності є скорочення загальних витрат з логістики, збільшення обсягу продажу готової продукції, отримання найбільшої частки на ринку збуту тощо. Результатом цього має бути зростання прибутку фірми [31, с.42].

У процесі формування макрологістичних систем ураховують економічні, соціальні, політичні та інші умови. У макрологістичних системах можуть вирішуватися завдання з формування міжгалузевих матеріальних балансів, вибору видів і форм матеріально-технічного забезпечення та збуту продукції, розміщення складських, вантажних терміналів, логістичних центрів.

З метою управління логістичними процесами в логістичній системі формують комплекс підсистем (інформаційних, технічних, правових тощо).

У сучасній зарубіжній та вітчизняній економічній літературі з питань логістики немає єдиного трактування поняття логістичної системи. Слід виходити з того, що логістична система має конструктивне значення, пов'язане із системою управління. Вона дає змогу чіткіше сформулювати кінцеву мету та визначити ефективну структуру управління.

Згідно з визначенням логістичної системи, яке дають російські вчені з Санкт-Петербурга (В.Н. Сергєєв, А.А. Низим, П.А. Ельяшевич), “логістична система - це складна організаційно завершена (структурована) економічна система, що складається з взаємопов'язаних в єдиному процесі управління матеріальними та супутніми їм потоками ланок, сукупність яких, границі та завдання функціонування об'єднані внутрішньою метою організації бізнесу та зовнішніми цілями” [53, с.22].

На наш погляд, логістичну систему можна визначити як процес управління матеріальними потоками та готовою продукцією, а також супутніми їм потоками в сфері макрологістики та мікрологістики, яка сприяє підвищенню організованості всіх економічних процесів для досягнення щонайбільшої ефективності.

Більшість реально функціонуючих на практиці логістичних систем, яким притаманні основні риси складних систем, дають змогу використовувати під час аналізу та синтезу їх системний підхід:

Складність. Для логістичних систем характерні велика кількість елементів, складний характер взаємодії між окремими елементами та функціями, що виконує система, наявність організованого управління, вплив на систему безлічі схоластичних чинників зовнішнього середовища.

Ієрархічність, тобто підпорядкування елементів нижчого рівня елементам вищого з погляду функціонального логістичного управління.

Емерджентність (цілісність) - здатність системи виконувати задану цільову функцію, що реалізується тільки логістичною системою загалом, а не окремими її ланками або підсистемами.

Структурність - наявність визначеної організаційної структури логістичної системи, яка складається з взаємопов'язаних об'єктів і суб'єктів управління, що реалізують задану мету.

Єдність із зовнішнім середовищем.

Кожна логістична система складається з сукупності взаємозв'язаних елементів. їх зв'язки доволі стійкі. Ланкою логістичної системи називають деякий економічний або функціонально відокремлений об'єкт, який не підлягає подальшій декомпозиції в межах поставленого завдання аналізу або синтезу логістичної системи, що реалізує свою локальну мету, пов'язану з виконанням певних логістичних операцій або функцій.