Методологічні засади оцінювання ефективності організаційних змін в системі забезпечення конкурентних переваг
майбутню, яка творить адекватну організаційну зміну, враховуючи дійсні й можливі умови діяльності. З метою реєстрації цих умов використовують інтегровані інформаційні системи симуляційні програми, часто створюються змішані робочі групи, до складу яких входять працівники i експерти. Під час формування таких груп слід врахувати такі принципи:
а) у групах зібрано працівників різних ступенів і рівнів;
б) члени груп ознайомлені з методами та інструментами дослідження організації;
в) після проведення цього дослідження групи дискутують про отримані результати, визначають проблему і пропонують її розв'язання;
г) після впроваджених розв'язків, групи вивчають отримані результати і опрацьовують концепції коригуючої діяльності.
Ступінь залучення членів групи (проектного колективу) до розв'язання організаційних проблем залежить від того, яку стратегію змін прийняло керівництво. У такій ситуації можливі два підходи, які інколи ще називають орієнтацією:
на людей (зміна основи, зміна поведінки, кращі результати);
на структуру (зміна структури, політика чи технологія, зміна поведінки, кращі результати функціювання ).
Важливо вміти правильно розпоряджатися часом, відведеним колективові. K. Крупа називає дев’ять основних моментів вміння, що мають безпосереднє значення для остаточного результату в колективі:
розгляд того, як насправді ми розпоряджаємося часом;
розуміння обставин, за яких ми його витрачаємо;
вміння чітко визначити мету, до якої йде колектив;
з'ясування найважливіших завдань;
вміння спілкуватися;
раціональне планування;
результативне відправлення;
підготовка і проведення максимум ефективних нарад;
вміле використання важливих контактів.
Д. Сьвєрк особливу увагу звертає на правильність поставленої мети, оскільки тільки так можна дати змогу зосередитися членам колективу на бажаному результаті. Згідно з критерієм SMART чітко визначена мета має п’ять основних рис[42]:
чітко поставлена мета визначає передбачувані результати (specific);
мета вимірюється об’єктивними показниками (measurable);
амбітна мета - це мотив до діяльності (ambitious);
реалістична мета (realistic);
час визначений для реалізації (timely).
Г. Левінгтон у результаті багаторічних досліджень стверджує, що правильно підготовлений проект організаційних змін повинен [13]:
- переконати, що організація реагує на сигнали середовища і раціонально змінюється;
- чітко оцінити засоби, потрібні для здійснення реалізації проекту і подбати, щоб усі джерела цих засобів були затверджені й жодне не залишилося поза увагою;
- вповні визначити кошти, використані для реалізації проекту з погляду з економічної і відпрацьованої ефективності;
- розвивати організаційну систему і засоби так, щоб вони могли впоратися з тими, які виникають внаслідок проекту [69].
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
Розглянувши теоретичні аспекти управління організаційними змінами як основи забезпечення конкурентних переваг підприємства можна зробити такі висновки:
. Конкурентні переваги є концентрованим проявом переваги над конкурентами в економічній, технічній, організаційній сферах діяльності підприємства, які можна виміряти економічними показниками (додатковий прибуток, більш висока рентабельність, ринкова частка, обсяг продаж).
. Конкурентні переваги показують, у яких областях (у даному випадку в рамках комплексу маркетингу) підприємство досягло більш високих результатів, чим конкуренти. Конкурентні переваги дозволяють правильно виробити стратегію позиціонування товарів і послуг на ринку, вибравши цільові ринкові сегменти і сконцентрувати там фінансові ресурси підприємства. Для виміру конкурентних переваг українських підприємств можуть бути використані наступні елементи: конкурентне ціноутворення; переваги у витратах виробництва; якість продукту/послуг; дизайн продукту; упаковка; експлуатаційні характеристики продукту; післяпродажне обслуговування; швидкість реакції на запити споживача; імідж компанії/товарної марки; пропонований асортимент продукції; чистий доход на одного зайнятого; чисельність зайнятих; кількість основних конкурентів; контакти з постачальниками; широта розподільної мережі; реклама; інші складові частини комплексу стимулювання збуту; техніка особистих продажів; система маркетингової інформації; маркетингові дослідження.
. Аналіз поглядів різних науковців дозволив виявити сукупність характеристик підприємства, які впливають на його конкурентоспроможність. Проте дана множина потребує доповнення та уточнення, оскільки на даному кроці вона є надлишковою, та не повною. Надлишковість полягає у тому, що певні елементи множини дублюються або корелюються в різних підходах. Неповнота полягає в першу чергу в невизначеності впливу на конкурентоспроможність підприємства конкурентоспроможності країни та галузі.
