Час як ресурс в організаційній праці менеджера на підприємстві
Вміння реагувати на зміни, які відбуваються на підприємстві і поза ним є важливою якістю менеджера. Часто за умов дефіциту інформації і часу виникає небезпека помилковості рішень. Менеджери діють за умов, коли вони весь час відчувають тиск власників, вищих менеджерів, підлеглих, споживачів, ділових партнерів. Як наслідок, чимало менеджерів зазнають стресів, що негативно позначається на ефективності їхньої праці.
Причиною незадовільної роботи багатьох менеджерів, особливо початківців, є невміння розпоряджатися часом. Такі менеджери прагнуть виконати усі завдання самостійно, встигнути на усі наради, прийняти всіх відвідувачів, глибоко вникнути в усі питання діяльності підприємства. Вони приїздять на роботу першими і їдуть з неї останніми. При цьому чимало справ залишаються невиконаними. Менеджер, який не вміє розпоряджатися часом, нездатний побачити перспективу за безліччю повсякденних турбот. Врешті ефективність його праці мінімальна, виникає відчуття незадоволення собою, підлеглими, невпевненість у власних силах. Причиною цього є невміння планувати роботу [51, c. 187].
Для менеджера, що має недолік часу на вирішення виробничих, фінансових, соціальних та інших проблем, характерні:
ü безплановість у використанні робочого часу і слабке опрацювання ключових сфер діяльності;
ü нервозність, поспіх у діях;
ü нетерплячість у прийнятті рішень і відносинах з рівними за рангом і з підлеглими;
ü відсутність порядку на робочому місці;
ü надмірність і безсистемність роботи з документами і кореспонденцією, що надходить;
ü недостатній рівень розподілу управлінської праці в підрозділах і низький ступінь делегування функцій і відповідальності підлеглим;
ü використання принципу “що не встиг на роботі - дороблю вдома».
Брак часу, вважає американський учений із психології менеджменту Річард Фарсон, - це міф. Його достатньо, але корисно менеджери використовують лише 20% робочого часу. Про це свідчить факт, що найпродуктивніше використовується час із жорстко встановленими межами [47, c. 132].
Робочий час - це встановлений відповідно до закону час, протягом якого менеджер виконує свої трудові обов'язки в організації. Він вимірюється тривалістю відпрацьованого часу протягом робочого дня, тижня, місяця, року [46, с. 161]. Аналіз свідчить, що тривалість робочого часу українських менеджерів, особливо вищого та середнього рівнів, становить 11 годин, або на 3 години перевищує норму. Проте корисна зайнятість при цьому становить лише 5-6 годин, тобто внаслідок невміння розподіляти правильно час корисна праця менеджера не перевищує 70-80% [8, с. 72, 120]. Коли йдеться про корисну зайнятість, то мається на увазі перелік робіт, видів діяльності, прийняття рішень і всього того, що входить у компетенцію конкретного менеджера. Робочий час менеджера переважно затрачається на [11, с. 312-315]:
ü загальне керівництво - визначення цілей, стратегії, місії й т. ін.;
ü організацію виробничої діяльності: економічний аналіз показників фінансово-господарської діяльності, аналіз роботи структурних підрозділів, контроль за їх роботою;
