Особливості функціонального управління підприємствами невиробничої сфери
Для того щоб знизити рівень ризику та уникнути кризових ситуацій в діяльності підприємства необхідно систематично проводити глибокий аналіз його комерційної діяльності в залежності від ринкового середовища, що швидко і постійно змінюється. Це дозволить зробити підприємство стійким, прибутковим і конкурентноздатним, забезпечити його безперервний розвиток та передбачити майбутнє.
Ефективність будь-якої діяльності взагалі виявляється через кінцеві результати праці, яка може вимірюватись ступенем досягнення визначених цілей, завдань і виробничими витратами. Складовою частиною цих витрат є витрати на управління визначеними процесами (виробничими, технічними, комерційними тощо), що здійснюється менеджерами і спеціалістами підприємства.
Проте ефективність управління зокрема комерційною діяльністю, що визначається через результати праці комерційного апарату (відділів/служб маркетингу та окремих спеціалістів), не дає змоги повною мірою оцінити різні аспекти функціонування певних систем управління.
Тому оцінка ефективності управління комерційною діяльністю має носити комплексний характер. Система показників повинна забезпечувати характеристику економічної та соціальної ефективності управління комерційною діяльністю підприємства. При розробці її слід враховувати, що на ефективність управління впливає велике число факторів і зокрема: 1) рівень професійної підготовки визначеного управлінського персоналу; 2) практичний досвід; 3) організація праці, її оплата та стимулювання; 4) рівень впровадження сучасних технічних засобів управління, стиль керівництва тощо.
В систему основних економічних показників ефективності управління комерційною діяльністю підприємства входять показники, що характеризують результати комерційної діяльності: прибуток, витрати тощо.
За допомогою їх можна визначити економічну ефективність управління комерційною діяльністю.
В прибутку відображаються результати кінцевої діяльності комерційного апарату управління підприємства (об’єм реалізації продукції та надання послуг, її асортимент, продуктивність праці персоналу, рівень витрат, наявність непродуктивних витрат та ін.
Ефективність системи управління комерційною діяльністю за прибутками визначають як відношення до планових або фактичних прибутків:
де Ву.к.д. - витрати на управління комерційною діяльністю;
Пф - прибуток фактичний за певний період (в сумі).
Оскільки на утворення прибутку крім управління впливають й інші фактори, враховувати ступінь впливу яких дуже складно, на практиці часто вимірюють ефективність управління комерційною діяльністю відношенням витрат на утримання комерційного апарату управління до загальної суми витрат підприємства:
де Ву.к.а. - витрати на утримання комерційного апарату управління;
Пф - загальна сума витрат підприємства
Аналіз відношення витрат на утримання комерційного апарату до загальної суми витрат підприємства в сумі дає змогу зробити висновки про зміни економічної ефективності системи управління.
При аналізі економічної ефективності управління комерційною діяльністю на підприємстві слід також звертати увагу на витрати обертання товарів та їх рівень.
Рівень витрат обертання розраховується як процентне відношення суми витрат обертання до товарообігу за певний період. Важливою умовою економічної ефективності управління комерційною діяльністю підприємства є швидкість обертання товарів, що виражається в покупці товарообертання. Товарообертання - це швидкість обертання товарів або час, на протязі якого реалізуються товарні запаси.
До показників соціальної ефективності управління належать рівень організаційної культури та етики здійснення комерційної діяльності, обслуговування споживачів, якість товарів, що пропонується споживачам, їх справедливе рекламування, стан виконавської дисципліни комерційного апарату та їх соціальна відповідальність тощо.
На будь-якому торговельному підприємстві, що функціонує в сфері товарного обігу виконується великий комплекс різноманітних процесів і операцій.
В залежності від характеру виконуємих функцій процеси і операції, як і здійснюються на підприємстві торгівлі поділяють на два види (рис. 8.).