Теоретичне обґрунтування сутності професійного розвитку персоналу

· професійно-кваліфікаційний розвиток, в основному пов’язаний з підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації, здобуттям нових умінь, знань, навичок та досвіду;

· професійно-посадовий розвиток, в основному пов’язаний з раціональним добором та розстановкою кадрів на основі використання здібностей та особистих можливостей кожного працівника, оптимального використання в межах колективу працівників різного фаху, досвіду, віку, характеру думання та особистих якостей [26].

При цьому трудова діяльність представляється як в якісних, так і в кількісних формах (професіях, спеціальностях, посадах, робочих місцях).

Ключовим елементом професійно-посадового розвитку, а також своєрідним результатом цього процесу, виступає професійний досвід людини [83]. Сурай І. до ключових елементів механізму професійно-посадового розвитку персоналу відносить такі кадрові технології:

· оцінка персоналу;

· навчання;

· підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації;

· робота з резервом;

· проведення конкурсів;

· стажування;

· мотивація персоналу;

· постійне вивчення змісту, характеру і умов праці державних службовців та ін. [83].

Механізмом професійно-посадового розвитку посадових осіб митного органу є узгоджена сукупність засобів і методів, що забезпечують якісні зміни професійного потенціалу особі й адекватних способів його реалізації як на користь людини, так і державної митної служби.

Сукупність принципів, правових основ, методів, технологій, процедур, що забезпечують зміну професійних якостей персоналу та структуру його досвіду, складають систему професійного розвитку персоналу

[79].

Система розвитку персоналу як сукупність організаційних структур, методик, процесів та ресурсів необхідна для ефективного виконання поточних та перспективних завдань, оптимального задоволення запитів працівників, які пов'язані з самореалізацією, професійною підготовкою та кар’єрою.

Том Н. під системою розвитку персоналу

розуміє цілеспрямований комплекс інформаційних, освітніх та прив’язаних до конкретних робочих місць елементів, які сприяють підвищенню кваліфікації працівників даного підприємства у відповідності із завданнями розвитку самого підприємства і потенціалом та нахилами співробітників [81].

У свою чергу, Марра Р. і Шмидт Г. розглядають розвиток персоналу, як навчання і підвищення кваліфікації персоналу [81]. Хоча таке розуміння дещо звужує «системне» розуміння розвитку персоналу, але не заперечувало думку Тома Н.

На думку Крушельницької О. основним напрямом професійного розвитку є професійне навчання - процес формування у працівників специфічних, професійних знань, навиків за допомогою спеціальних методів навчання. Вона вважає, що формально професійний розвиток є ширше поняття, ніж професійне навчання, але в реальному житті різниця між ними є умовною, оскільки і професійний розвиток, і професійне навчання виконують одне завдання - підготовку персоналу до виконання ним своїх обов'язків. Різниця в тому, що професійне навчання орієнтується на сучасні потреби підприємства, а професійний розвиток - на майбутнє і є більш фундаментальним [70].

Вона уточнює основні напрямки професійного розвитку персоналу, а саме:

· первинне навчання з врахуванням завдань підприємства і специфіки його роботи;

· навчання з метою ліквідації розриву між вимогами робочого місця, посади і діловими якостями персоналу;

· навчання з метою підвищення загальної кваліфікації;

· навчання для роботи за новими напрямками розвитку організації;

· навчання з метою освоєння нових методів виконання трудових операцій [70].

Професійне навчання персоналу - це цілеспрямований процес формування у працівників організації теоретичних знань, умінь та практичних навичок за допомогою спеціальних методів і форм, необхідних персоналу зараз чи в майбутньому. Воно спрямоване на забезпечення трудової самореалізації особистості, формування у неї поглиблених професійних знань, умінь та навичок, здобуття першої чи нової професії або спеціальності на основі наявного освітнього рівня і досвіду попередньої практичної роботи, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності персоналу в умовах ринкової економіки [81].